План
1. Біологічні особливості овець
2. Конституція овець та способи їх оцінювання.
3. Екстер’єр овець
4. Інтер’єр овець і методи його визначення.
1. Штомпель М.В., Вовчекно Б.О. Технологія виробництва продукції вівчарства: Навч. видання. – К.: Вища освіта, 2005. – 343 с.
2. Сухарльов В.О., Дерев’янко О.П. Вівчарство. / Навчальний посібник. – Харків: Еспада, 2003. – 256 с.
Біологічні особливості – це комплекс анатомо-біологічних властивостей, як визначають спосіб існування тварин у навколишньому середовищі та їхню продуктивність.
Своєрідна будова передньої частини голови (вузька морда, дуже рухливі тонкі губи і гостро косо поставлені різці) дозволяє вівцям добре поїдати низькорослу знижену рослинність, підбирати з землі дуже дрібні частини рослин, вибирати колоски чи навіть окремі зерна на пожнивних ділянках. Практично вони поїдають майже 400 видів рослин, у тому числі багато видів бур’янів, пряних і гірких трав. На відміну від великої рогатої худоби та інших видів тварин вони мають дуже довгий кишечник, який приблизно в 30 разів більший за довжину тулуба, тоді як у великої рогатої худоби –в 20, у коней – в 15 і у свиней – у 12 разів. Багатокамерний шлунок і добре розвинений травний канал забезпечують найбільш повне використання поживних речовин корму, особливо клітковини. До найважливіших особливостей свійських овець належать також велика пластичність і величезний потенціал адаптивності до різних умов.
Вівці відзначаються високою скоростиглістю, що виявляється у виробництві повноцінної продукції у ранньому віці. Так, можна одержати смушки ягнят в віці 1-3 днів, пояркову овчину і баранину – в 6-8 місяців, вовну – в один рік, а пояркову вовну – в 5 місяців.
Статевої зрілості вівці досягають у 5-6 місяців, тому відлучити ягнят від маток і розподіляти їх за статтю необхідно у 4-4,5 місяців. Перше парування ярок і баранчиків необхідно проводити у віці 16-18 місяців. Період суягності овець триває 5 місяців. Плодючість більшості овець досягає 120-150 ягнят на 100 маток, а романівських – 250-300.
Для овець багатьох порід характерна сезонність розмноження. ЯК правило, вівці масово приходять в охоту і запліднюються восени, коли створюються найбільш сприятливі умови для збільшення статевої активності. Виняток становлять вівці романівської породи, які приходять в охоту протягом всього року.
Тривалість життя овець – 12-14 років, термін господарського використання – 6-8 років, оскільки в цьому віці в них настає різке послаблення і випадання зубів.
Під конституцією овець розуміють сукупність найважливіших морфо-фізіологічних особливостей, що зумовлюють зовнішній вигляд, продуктивність, здоров’я і реакцію організму на дію зовнішнього середовища. Конституція тварин залежить від спадкових факторів та чинників навколишнього середовища (годівля і утримання).
Враховуючи це, П.М. Кулешов встановив чотири типи конституції овець. грубий, ніжний, щільний, пухкий. М.Ф. Іванов доповнив цю класифікацію міцним типом конституції. Нині у практиці вітчизняної зоотехнії прийнято систему класифікації конституціональних типів П.М. Кулешова та М.Ф. Іванова, згідно з якої тварин поділяють на п’ять типів конституції: міцний, грубий, ніжний, щільний і пухкий.
Міцна конституція. Тварини міцної конституції відрізняються пропорційним розвитком усього тіла, добрим здоров’ям, нормальною репродуктивною здатністю і стійкістю проти захворювань. Кістяк у них пропорційно розвинутий, міцний, голова середньої величини, шкіра щільна, не дуже товста і не груба на дотик. Тварини міцної конституції, як правило мають, мають високу продуктивність, добру якість вовни і іншої продукції, витривалі, швидко пристосовуються до умов середовища. Вони найбільш бажані для всіх напрямів продуктивності.
Груба конституція. Вівці з такою конституцією мають дуже масивний скелет, особливо кістяк черепу і кінцівок. Тварини великі, масивні, з негармонійною будовою тіла. Вони відзначаються довгоногістю і великоголовістю. Мускулатура розвинена задовільно. Шкіра товста, груба на дотик. Якість вовни гірша, ніж у овець міцної конституції. Тонка вовна часто буває не вирівняною, а груба містить багато мертвого волосу. Обростання вовною черева і кінцівок гірше, ніж у овець міцної конституції. Вівці пізньостиглі, дуже витривалі невибагливі, добре пристосовані до несприятливих умов утримання, мають низький і середній рівень продуктивності. Оплата корму продукцією у них завжди низька.
Ніжна конституція. Тварини ніжної конституції невеликі, кістяк у них розвинений слабо, що зумовлює недостатні розміри тулуба в ширину і глибину. Вони часто мають дефекти будови тіла, такі як вузькість заду і грудей, зближеність задніх кінцівок, іксоподібна постанова передніх кінцівок тощо. Голова легка і вузька, шкіра тонка, вовна, як правило, рідка і коротка. Обростання вовною черева погане. Здоров’я слабке. Тварини дуже вимогливі до умов годівлі і утримання. У маток часто виявляються знижені репродуктивні властивості, приплід слабожиттєздатний. Вівці ніжної конституції для розведення не бажані, оскільки не виправдовують затрат на своє утримання виробництва продукції.
Щільна, або “суха”, конституція. Тварини з такою конституцією дуже схожі на тварин міцної конституції. Вони мають менш розвинений жировий шар у підшкірній клітковині і менші відкладення жиру в окремих органах і тканинах, більш інтенсивний обмін речовин, живий темперамент, добру рухливість і стресостійкість. Шкіра тонка, щільна, кістяк розвинений помірно, але міцний, вовна густа, середньої тонини, м’язи розвинені задовільно, здоров’я добре. Для виробничого розведення ці тварини бажані. Вони дають високої якості вовну, смушки і овчину.
Пухка, або “сира” конституція. Ці вівці з сильно розвиненою сполучною тканиною, мають схильність накопичувати велику кількість жиру під шкірою, на внутрішніх органах і в товщі м’язів. Шкіра товста, пухка, вовна довга, але негуста. Тварини великі малорухливі. Обмін речовин у них знижений, плодючість і молочність не високі. Слабостійкі проти шкідливого зовнішнього впливу, більш вимогливі до кормів і умов утримання. Цей тип конституції найбільш бажаний у виробництві баранини.
Крім описаних, зустрічаються вівці з проміжними типами конституції, наприклад, одночасно з показниками щільної і грубої або ніжної і щільної, ніжної і пухкої. У виробничих умовах тварин відносять до того чи іншого типу конституції за морфологічними показниками (окомірно за екстер’єром, промірами та індексами будови тіла) і за показниками продуктивності. Проте для глибоко пізнання конституції цього недостатньо. Зовнішні форми організму – це тільки частина його складного комплексу, яким є конституція. У зв’язку з цим більш глибоке вивчення конституціональних особливостей полягає у визначенні логічних ознак складу крові, обміну речовин, дихальної функції організму тощо.
Конституція багато в чому визначається спадковістю, проте значною мірою вона формується під впливом факторів зовнішнього середовища (годівля, відбір, підбір, природнокліматичні умови і т. ін.). Тому, працюючи над якісним поліпшенням конституції, важливо для одержання бажаного результату створювати для овець необхідні умови годівлі, утримання, відбору і підбору тварин.
3. ЕКСТЕР’ЄР ОВЕЦЬ
Екстер’єр – це зовнішні форми будови тіла, стану здоров’я і характеру продуктивності тварин.
Інтер’єр характеризує внутрішню будову тварин, ступінь розвитку окремих органів і тканин, що визначають життєдіяльність організму.
Екстер’єр найчастіше оцінюється за розвитком окремих статей тварини, тобто частин тіла. Частини будови тіла вівці представлено на малюнку 1.1.
Окомірна оцінка екстер’єру полягає в тому, що кожну стать оглядають і оцінюють в балах. Більш об’єктивною порівняно з окомірною є оцінка екстер’єру за промірами – показниками висоти, довжини, ширини, обхвату окремих частин тіла тварин і наступним обчисленням індексів будови тіла. Під час оцінки екстер’єру вимоги до окремих статей вівці встановлюють відповідно до напряму продуктивності, У овець найчастіше оцінюють такі статі.
Голова. За зовнішнім виглядом голови можна скласти загальне уявлення про тварину, про розвиток кістяка, встановити тип конституції, належність до породи.
Шия оцінюється переважно за довжиною і шириною. Вона має бути середньої довжини, достатньо широкою і глибокою. У тонкорунних овець вона довша, на ній 2-3 складки, у м’ясо-вовнових – більш масивна й коротка, складок немає. Дуже довга, вузька і плоска шия вважається дефектом для овець усіх напрямів продуктивності.
Хвіст у овець буває різним за розміром і формою. Саме за цими показниками здійснюється зоологічна класифікація порід. Великого значення надається оцінці хвоста у вівці з довгим жирним хвостом, оскільки від його розвитку і форми залежить жирова продуктивність тварини.
Оцінка екстер’єру за промірами точніша і більш об’єктивна. Беруть до уваги такі дані:
- висоту в холці – від землі до найвищої точки холки;
- висоту в крижах – від землі до найвищої точки крижів;
- коса довжина тулуба – від переднього виступу плечокісткового зчленування до заднього виступу сідничного бугра;
- глибину грудей – від холки до грудної кістки;
- ширину грудей за лопатками по дотичній до заднього кута лопаток;
- ширину заду в маклоках – у крайніх бічних точках маклаків;
- обхват за лопатками – по дотичній до заднього кута лопаток;
- обхват п’ястка – у найтоншій частині п’ясткової кістки.
Мірною палкою вимірюють:
- висоту у холці,
- у крижах,
- косу довжину тулубу,
- глибину грудей,
Циркулем:
- ширину грудей в плечолопатковому членуванні
- ширину заду в маклоках
Мірною стрічкою:
обхват грудей і п’ястка
Рекомендовано проводити вимірювання овець відразу після стриження.
Під інтер'єром розуміють сукупність внутрішніх, гістологічних, біохімічних та фізіологічних показників організму у зв'язку з його конституцією і напрямом продуктивності. При вивченні інтер'єру визначають температуру тіла, частоту дихання, морфологічні та фізіологічні показники крові, мікро- і макробудову різних органів, тканин і клітин, природну резистентність, стресостійкість, нервові реакції, поведінку, інтенсивність обміну речовин.
Для зажиттєвого дослідження важливим є аналіз крові, стан якої характеризує найважливіші життєпрояви організму І дає змогу визначити конституціональні особливості, фізіологічний стан та характер продуктивності тварин. Визначають, зокрема, формені елементи крові, вміст у ній сухих речовин, лужний резерв, вміст гемоглобіну, загального білка, цукру, кальцію, фосфору, мікроелементів, вітамінів, ферментів, амінокислот Особливу увагу приділяють червоній крові, яка визначає активність окиснювальних процесів і важливі біологічні та господарські якості овець.
| Термины и понятия (список) | Главные мысли лекции (5-6 предложений) | Вопросы, возникшие по теме | Что непонятно? |
|
|
|
|
|