Овочівництво є однією з важливих галузей сільського господарства України. Доброму його розвитку в країні сприяють теплий клімат, родючі ґрунти та забезпеченість рослин світлом.
В цілому в Україні споживання овочів за останні роки значно збільшилось і становить близько 90 – 100 кг на душу населення. Для повноцінного харчування людини така кількість споживаних овочів недостатня, тому головною задачею працівників сільського господарства є значне збільшення вирощування овочів за рахунок розширення зрошуваних земель, розробки і застосування нових технологій вирощування, розширення спеціалізованих зон товарного виробництва овочів, створення нових виробничих тепличних господарств, покращання агрометеорологічного обслуговування овочівництва та ін.
Численні дослідження та широка практика показали, що правильне застосування добрив та зрошення у посушливих теплих районах України у декілька разів підвищують врожайність овочевих культур. Однак зараз цей резерв використовується недостатньо. Для підвищення ефективності зрошення необхідно всебічне вивчення динаміки водоспоживання кожної культури впродовж вегетаційного періоду та його зміни під впливом поточних погодних умов. Це дозволить удосконалити техніку поливів, їх норми та строки і дозволить економно витрачати воду для зрошення.
Вирішального значення на сучасному етапі розвитку овочівництва набуває проблема збільшення його економічної ефективності. Велике значення при цьому має впровадження промислових технологій вирощування, які базуються на повній механізації головних виробничих процесів.
Проблеми розробки і впровадження промислових технологій висувають цілу низку складних задач, до яких відносяться: створення та широке розповсюдження сортів овочевих культур, придатних до механізованого збирання; розробка комплексу агротехнічних заходів, який включає норми, строки та засоби внесення добрив, режими зрошення, заходи боротьби з бур’янами, шкідниками та хворобами; вивчення впливу погодних умов на зростання культур та формування їх врожаїв, зіставлення агрокліматичних ресурсів територій вирощування з вимогами культур і т. ін.
Однією із характерних рис сучасного овочівництва є інтенсифікація його шляхом збільшення частки ранніх овочів у відкритому ґрунті, збільшення площі зрошуваних земель, внесення добрив і ін.
Овочеві культури – баклажани, капуста, огірки, солодкий перець та томати є провідними культурами, які вирощуються в Україні. Вони відіграють особливу роль у харчуванні людини через те, що вміщують велику кількість вітамінів, органічних сполук, які нейтралізують неорганічні кислі сполуки, що вводяться в організм з такими продуктами харчування як м¢ясо, жири, яйця, вироби з муки, крупи. Така нейтралізація необхідна для більш повного засвоєння білків та підтримки лужної реакції крові і нормального функціонування всього організму людини.
Врожаї овочевих культур по території України дуже мінливі і їх величина визначається забезпеченістю території світлом, теплом, вологою, продуктами живлення, а також родючістю ґрунтів та біологічними особливостями.
Підвищення врожаїв овочевих культур можливе за рахунок багатьох факторів: введення у виробництво нових, більш продуктивних сортів, введення сортового районування, при якому розміщення різних за скоростиглістю сортів виконується з врахуванням відповідності агрокліматичних ресурсів території біологічним особливостям цих культур.
Не зважаючи на переважну залежність продуктивності овочевих культур від погодних умов, в агрометеорологічному аспекті ці культури вивчені досить мало.
Серед овочевих культур томатам належить одне з провідних місць в забезпеченні населення продуктами овочівництва. Посівні площі під томатами постійно збільшуються і вони вирощуються майже по всій території України. Збільшенню виробництва томатів в країні сприяють теплий клімат, родючі ґрунти та забезпеченість рослин світлом.
Підвищення врожаїв томатів можливе за рахунок багатьох факторів: введення у виробництво нових, більш продуктивних сортів, введення сортового районування, при якому розміщення різних за скоростиглістю сортів виконується з врахуванням відповідності агрокліматичних ресурсів території та біологічних особливостей культури (детальніше № 23 https://scihub.org/ABJNA/PDF/2013/3/ABJNA-4-3-275-279.pdf с. 275-279).