1.2.3 Відновлення вегетації озимої пшениці.
Умови відновлення вегетації озимої пшениці навесні відіграють значну роль у подальшому її розвитку та формуванні врожаю. Зимуючі рослини вимагають певних умов для переходу від стану спокою до активної життєдіяльності.
Якщо в період відновлення вегетації спостерігаються низькі позитивні температури, то розморожування тканин рослини і відновлення вегетації відбувається задовільно. Якщо після відновлення вегетації температура повітря підвищується, то рослини інтенсивно відмерзають і складаються несприятливі умови для їх життєдіяльності.
Початок відростання озимої пшениці після відновлення вегетації залежить від стану рослин після перезимівлі. Добре перезимувавши рослини починають відростати вже при температурі повітря 1 – 2 °С. Пошкоджені взимку рослини починають відростати із запізненням на 7 – 8 інколи на 14 – 16 днів. Початок відростання рослин значною мірою визначається кількістю органічних речовин, в першу чергу вуглеводів, які залишилися у вузлах кущіння після перезимівлі.
Пошкоджені взимку і під час відновлення вегетації посіви озимої пшениці в залежності від ступеня зрідженості підсівають, або пересівають. Якщо кількість збережених рослин становить 260 росл/га і більше і вони досить рівномірно розподілені на полі, то такі посіви достатньо підживити мінеральними добривами із розрахунку N60P40, або тільки N60, проборонувати і у подальшому притримуватись технології вирощування.
Слід відзначити, що весною на посівах озимої пшениці зі стерньовими попередниками можливе збільшення шкідників: хлібної жужелиці та злакових мух. При цьому необхідно обробити посіви метамофосом, хлорофосом, базудином.
Період від відновлення вегетації –до колосіння Однією із основних задач весняно – літнього періоду вегетації озимої пшениці є формування продуктивного стеблостою оптимальної щільності (N оптст.п), який забезпечує максимальну врожайність при тих агрометеорологічних умовах, які складаються. Значення (Nоптст.п) суттєво залежать від грунтово – кліматичних умов зони вирощування та біологічної стійкості сорту до загущення. У зв’язку з великою різноманітністю грунтово – кліматичних умов і біологічних особливостей сортів озимої пшениці запропоновані оптимуми N оптст.п коливаються від 400 до 800 ст/м2.
Після відновлення вегетації починається фаза виходу у трубку і починається формування продуктивності рослин озимої пшениці.
Дослідженнями [1,2,3,5] встановлено, що основними засобами управління процесом формування продуктивного стеблостою і інших елементів продуктивності озимої пшениці є комплекс агротехнічних заходів осіннього періоду, включаючи вибір попередників, засобів і термінів сівби, передпосівну обробку ґрунту і насіння, внесення оптимальних доз добрив під основну обробку, боротьбу з шкідниками та хворобами. Крім того, в період весняно – літньої вегетації необхідно дотримуватись регулярного догляду за посівами і своєчасно вносити підживлення та боротись з бур’янами, шкідниками і хворобами (( дивись Ковтун І.І., Гойса М.І. Оптимізація умов вирощування озимої пшениці. –с. 147- 156).
Колосіння – цвітіння. Цвітіння є етапом, який поділяє диття рослин пшениці на 2 періоди – вегетативний і репродуктивний. Цвітіня починається через 3-5 днів після виколошування. Його тривалість становить від 4 до 7 днів.В цей період сприятлива помірно тепла з достатньою кількістю опадів погода з невеликим вітром. Спекотна погода, як і сильні дощі та вітри спричиняють череззерницю.
Згідно з формулою структури урожаю Сапегіна – Савицького врожай зернових культур складається із трьох елементів: щільності продуктивного стеблостою (Nст.п), кількості зерен у колосі пз.к. і маси зернівки тз. За дослідженнями [5] врожайність зернових культур на 50 % визначається щільністю продуктивного стеблостою, на 25 % - кількістю зерен у колосі та на 25 % масою 1000 зерен ( див. Дмитренко В.П. Погода, клімат і урожай польових культур. – с. 377 – 398).
Всі елементи врожаю озимої пшениці взаємозв’язані між собою в тій чи іншій мірі. Дослідженнями [5 ] встановлено, що існує тісний зв'язок між масою 1000 зерен та щільністю продуктивного стеблостою. Максимальних значень т1000 досягає при Nст.п 400 – 500 ст/м2. Зв'язок т1000 з кількістю зерен в колосі криволінійний і говорить про те, що збільшення пз.к супроводжується кращою виповненістю зерна.
Залежність урожайності від т1000 та Nст.п описується рівнянням
У = т1000 Nст.п / 7,07 · 104 + 0,66 N 2 ст.п . (1)
Досліди в Миронівському НДІ показали, що найвищі врожаї (до 60 ц/га і вище) відзначаються при Nст.п = 450 – 600 ст/м2. При збільшенні Nст.п більше 700 ст/м2 при середніх умовах зволоження врожай зменшується.
Слід відзначити, що в зоні недостатнього зволоження урожай зменшується за рахунок виповненості зерна.
Велике значення для степових районів України має зволоження ґрунту у весняно – літній період. В літній період поповнення запасів продуктивної вологи на полях залежить від суми опадів. Запропонована формула для визначення біологічної потреби в опадах (БПО) для будь-якої культури
БОП = Σ Ro(τі), (2)
де Ro оптимальна сума опадів за період, для якого ведеться розрахунок;
τі – тривалість періоду.
Крім того, була запропонована формула для розрахунку біологічного дефіциту опадів (БДО), який є різницею між оптимальною сумою опадів за будь – який період (Ro) та фактичною сумою опадів за той же період (Rф)
БДО = ∆ R(τі) = Σ Ro(τі) - Σ Rф(τі). (3)
Було встановлено вплив умов зовнішнього середовища на процеси росту і розвитку озимої пшениці (табл. 7,8) ( детальнішеДмитренко В.П. Погода, клімат і урожай польових культур. с.234 – 244)
Таблиця 7 – Біологічна потреба озимої пшениці в опадах (мм)
на межі оптимального діапазону опадів
(за В.П. Дмитренком)
Період вегетації, місяці |
Оптима-льна кількість опадів, Ro, |
Накопи-чувальні суми опти-мальної кількості, Σ Ro, |
Нижня межа оптималь-ного зволо-ження, Rн.м., |
Накопи-чу-вальні суми нижньої межі, Σ Rн.м., |
Верхня межа оптималь-ного зволо-ження, Rв.м., |
Накопи-чу-вальні суми верхньої межі, Σ Rв.м. |
УІІ - УІІІ |
140 |
- |
90 |
- |
200 |
|
ІХ – Х |
140 |
280 |
90 |
180 |
210 |
410 |
ХІ |
40 |
320 |
20 |
200 |
65 |
475 |
ХІІ-ІІ |
90 |
410 |
60 |
260 |
155 |
630 |
ІІІ-У |
300 |
710 |
180 |
440 |
440 |
1070 |
УІ |
60 |
770 |
40 |
480 |
100 |
1170 |
УІІ |
10 |
780 |
0 |
480 |
40 |
1210 |
Таблиця 8- Залежність процесів росту і розвитку озимої пшениці
від впливу факторів зовнішнього середовища
( за В.П. Дмитренком)
Стан рослин, процеси розвитку |
Вплив факторів |
Фізіологічні процеси |
|||
Ґрунтове зволоження |
Температура повітря, °С |
Тривалість дня, год |
|||
Насіння у грунті |
Більше вологості розриву капілярів (ВРК) |
Вища за 3 – 5 °С |
- |
Набухання насіння, ріст зародкових корінців і поява колеоптиля |
|
Перехід до сходів |
Те саме |
Між біологічним мінімумом і біологічним максимумом |
Опромінення квантовим світлом |
Надбання зеленого кольору хлоропластами, ріст рослин, процеси фотосинтезу |
|
Припинення та відновлення вегетації |
Не менше ВРК |
> 1 °С < 1 °С |
< 12 год |
Перехід до анабіозу та початок ростових процесів |
|
Вихід у трубку |
Не менше ВРК |
>10 °С |
> 12 год |
Початок утворення репродуктивних органів |
|
Колосіння |
Не менше ВРК |
> 15 °С |
> 15 год |
Запліднення, утворення зерна |