Цей між фазний період від колосіння до молочної стиглості характеризується утворенням квіток, заплідненням і формуванням зиготи. З початку колосіння, рідше через 2-3 дні після його настання, ячмінь починає цвісти. Цвітіння зазвичай починається рано вранці і триває майже протягом всього дня. Першими відцвітають колоски в середній частині колоса, потім у верхній і нижній частині. Запліднення відбувається переважно в ранкові години. Високі температури повітря в період колосіння призводять до безпліддя пилка, що, в кінцевому результаті, призводить до зменшення показників урожайності.

Інтенсивність перебігу цих процесів у кінцевому підсумку визначає озерненість колоса. В цей період у рослин ярого ячменю відбувається налив та дозрівання зерна і особливо сприятливою є тепла, помірно волога погода. Молочна стиглість співпадає з одинадцятим етапом органогенезу. Зменшується вологість зерна відбувається його ріст в товщину і довжину Високі температури, сухість ґрунту і низька вологість повітря призводять до того, що з зерна втрачається волога і воно втрачає вагу, знижуються показники врожайності. Добра забезпеченість вологою і елементами живлення в поєднанні з невисокою температурою (не більше 25 °С) збільшує масу 1000 зерен і урожайність. У дозріванні зерна розрізняють три фази: молочна, воскова і повна стиглість. Як видно із табл. 2.3 в період дозрівання (воскова та повна стиглість), яке відзначається в липні потреба в опадах зменшується до  0 – 30 мм.  Період дозрівання зерна співпадає з дванадцятим етапом органогенезу. На початку етапу продовжується нагромадження пластичних речовин у зерні, яке поступово слабшає і повністю припиняється наприкінці етапу. Підвищення кількості опадів в період дозрівання зерна може спричинити явище «стікання» зерна, підвищуватиме вологість соломи, погіршуватиме обмолот зерна і призведе до втрат врожаю [9, 10].