5.3.1. Спеціалізоване агрокліматичне районування території Східної Європи щодо культури цукрового буряка
Цукрові буряки, належачи до рослин аридного типу, набули в результаті вдосконалення сортів і технологій виробництва досить високої агрокліматичної адаптивності для того, щоб ареал їх вирощування розширився в масштабах всього помірного кліматичного поясу Землі. Однак і при цьому культура є досить вибагливою майже до всіх складових агрометеорологічних умов, залишаючись значною мірою "культурою агротехніки", хоча і з суттєвими пом'якшеннями цього поширеного раніше її визначення за рахунок успіхів у розвитку селекції і технології.
Дослідженню впливу агрометеорологічних умов на вирощування цукрового буряка присвячені роботи О.М. Конторщикової, Н.І. Михайлової, Н.П. Шаповал, Н.І. Орловського, М.І. Гойси, Р.В.Гаценко, В.С.Антоненка [2, 3, 14, 15, 17] та інших вчених. При всій складності та обмеженості можливостей пофакторно оцінити вплив агрометеорологічних чинників на культуру цукрового буряка у різні періоди вегетаційного циклу в силу їх складних кореляцій та синергетичних ефектів, основоположним у системі "погода-урожай" залишається те, наскільки повно забезпечуються специфічні потреби посівів цукрових буряків у фундаментальних чинниках продукційного процесу - сонячній радіації (сумарній, ФАР, освітленості), воді, теплі, кисні і вуглеці повітря, елементах мінерального живлення, засвоюваних з грунту, та ін. У багаторічному розрізі така відповідність у межах певної території може бути визначена на основі спеціалізованого агрокліматичного районування щодо культури цукрового буряка.
Агрокліматичне районування території Східної Європи стосовно цукрового буряка виконано Л.С. Кельчевською [16]. У методиці районування враховано, що продуктивність культури суттєво залежить від строків сівби, які у свою чергу визначаються агрометеорологічними умовами поточного року. Для обгрунтування оптимальних термінів сівби автором визначено температуру початку активної вегетації культури, яка становить 8,0ºС.
Залежність тривалості періоду сівба-сходи від температури повітря за цей період за умов достатнього зволоження ґрунту представлена рівнянням виду
(5.3.1)
Для врахування сумісного впливу термічного режиму і умов атмосферного зволоження на тривалість періоду сівба-сходи отримано двофакторну залежність виду
, (5.3.2)
де Р – кількість опадів за 20 днів до сівби і за період сівба-сходи (мм).
Крім того, визначено ймовірність пошкодження сходів цукрового буряка заморозками інтенсивністю -3ºС і нижче. Визначено дати припинення таких заморозків навесні 80 %-ї ймовірності.
Забезпеченість теплом за період активної вегетації цукрового буряка визначено за сумами активних температур повітря між датами переходу середньої добової температури навесні через 8ºС, а восени – через 10ºС з 80%-ю ймовірністю.
Оцінку вологозабезпеченості цукрового буряка в методиці, що розглядається, виконано за допомогою інтегрального показника зволоження (Кс), який є модифікацією ГТК і визначається за формулою
(5.3.3.)
де - сума опадів за період від збирання культури в попередньому році до її сівби в наступному році; - сума опадів за період активної вегетації; е – коефіцієнт акумуляції зимових опадів (для лісової зони – 0,2-0,3; для лісостепової – 0,5; для степової – 0,6-0,7) [16].
Для комплексної оцінки умов вирощування цукрового буряка отримано систему рівнянь зв'язку між урожайністю коренеплодів (Yс, ц/га) і сумою температур повітря за період активної вегетації (, ºC) та коефіцієнтом зволоження (Кс):
Комплексне районування цукрового буряка полягає у виділенні у межах Східної Європи 7 термічних районів за сумою активних температур повітря (80 %-ї забезпеченості), які змінюються з півночі на південь від 1800-2000ºС до 4000ºС. В межах кожної термічної зони виділено райони, які відрізняються за вологозабезпеченістю культури, що описується коефіцієнтом зволоження [16]. Узагальнена кількісна характеристика агрокліматичних ресурсів вирощування цукрового буряка представлена в табл. 5.3.1.
Таблиця 5.3.1. Комплексна кількісна оцінка агрокліматичних районів вирощування цукрового буряка на території Східної Європи
|
||||||||
Показник |
Вологий |
Оптимального Зволоження |
Помірного зволоження |
Слабо-посушливий |
Посушливий |
Дуже посушливий |
Сухий |
Дуже сухий |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Прохолодний () |
||||||||
Kc |
1,8-1,6 |
1,6-1,4 |
1,4-1,2 |
1,2-1,0 |
1,0-1,8 |
|||
Бс (бали) |
60-75 |
60-70 |
60-65 |
60-55 |
<55 |
|||
Ус (ц/га) |
200-275 |
200-250 |
200-225 |
200-175 |
<175 |
|||
(ц/га) |
300-375 |
300-350 |
300-325 |
300-275 |
<275 |
|||
Помірно-прохолодний () |
||||||||
Kc |
1,8-1,6 |
1,6-1,4 |
1,4-1,2 |
1,2-1,0 |
1,0-1,8 |
0,8-0,6 |
||
Бс (бали) |
75-90 |
75-85 |
70-80 |
65-70 |
55-80 |
<55 |
||
Ус (ц/га) |
275-350 |
275-325 |
250-300 |
225-250 |
175-200 |
<175 |
||
(ц/га) |
375-450 |
375-425 |
350-400 |
325-350 |
275-300 |
<275 |
||
Помірно-теплий () |
||||||||
Kc |
1,8-1,6 |
1,6-1,4 |
1,4-1,2 |
1,2-1,0 |
1,0-1,8 |
0,8-0,6 |
0,6-0,4 |
<0,4 |
Бс (бали) |
100-105 |
95-90 |
85-80 |
80-70 |
70-60 |
60-50 |
50-45 |
- |
Ус (ц/га) |
400-425 |
375-350 |
325-300 |
300-250 |
250-200 |
200-150 |
150-125 |
- |
(ц/га) |
500-525 |
475-450 |
425-400 |
400-350 |
350-300 |
300-250 |
250-225 |
- |
Теплий () |
||||||||
Kc |
1,8-1,6 |
1,6-1,4 |
1,4-1,2 |
1,2-1,0 |
1,0-1,8 |
0,8-0,6 |
0,6-0,4 |
0,4 |
Бс (бали) |
115-105 |
105-95 |
95-80 |
85-70 |
75-60 |
60-55 |
55-50 |
- |
Ус (ц/га) |
475-425 |
425-375 |
375-300 |
325-250 |
275-200 |
200-175 |
175-150 |
- |
(ц/га) |
575-525 |
525-475 |
475-400 |
425-350 |
3754-300 |
300-275 |
275-250 |
- |
Дуже теплий () |
||||||||
Kc |
1,4-1,2 |
1,2-1,0 |
1,0-1,8 |
0,8-0,6 |
0,4-0,6 |
<0,4 |
||
Бс (бали) |
95-80 |
85-65 |
70-55 |
55-50 |
<40 |
|||
Ус (ц/га) |
375-300 |
325-225 |
250-175 |
175-150 |
<140 |
|||
(ц/га) |
475-400 |
425-325 |
350-275 |
275-250 |
<200 |
|||
Помірно спекотний () |
||||||||
Kc |
1,2-1,0 |
1,0-1,8 |
0,8-0,6 |
|||||
Бс (бали) |
80-60 |
60-50 |
<40 |
|||||
Ус (ц/га) |
300-200 |
200-150 |
<100 |
|||||
(ц/га) |
400-300 |
300-250 |
<200 |
|||||
Спекотний () |
||||||||
Kc |
1,0-1,8 |
0,8-0,6 |
||||||
Бс (бали) |
60-50 |
<40 |
||||||
Ус (ц/га) |
200-175 |
<100 |
||||||
(ц/га) |
300-275 |
<200 |
Згідно з розглянутим агрокліматичним районуванням, найсприятливіші умови для вирощування цукрового буряка (коефіцієнт продуктивності культури Бк у межах 115-100 балів) складаються в III і IV термічних районах з помірно-теплим і теплим кліматом та задовільними умовами зволоження у вегетаційний період. Такі умови характерні для лісостепової зони України (особливо Центральний Лісостеп). Отримання високих врожаїв можливе також у дуже теплому V агрокліматичному районі на зрошуваних землях (степова зона України).
Основні характеристики агрокліматичних зон вирощування цукрового буряка на території України відображено в табл. 5.3.2.
Таблиця 5.3.2.
Агрокліматичні зони вирощування цукрового буряка
Зона за умовами зволоження |
Кількість опадів |
Сума активних температур повітря, °С |
Запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту на початку весни, мм |
Гідротер-мічний коефіцієнт |
|
за рік |
за вегетацію |
||||
Достатнього і надмірного зволоження (Полісся, Західний Лісостеп) |
> 550 |
340-450 |
2300-2600 |
170-200 |
1,3-1,9 |
Нестійкого і періодично недостатнього зволоження (Центральний і Східний Лісостеп) |
480-550 |
300-340 |
2600–2850 |
150-170 |
0,8-1,1 |
Недостатнього зволоження і посушливі (Північний і Південний Степ) |
430-480 |
250-300 |
2850-3100 |
100-150 |
0,5-0,7 |