Ефективність добрив значно змінюється з року в рік в залежності від особливостей агрометеорологічних умов. Дослідженнями впливу агрометеорологічних умов на величину доз живлення займались О.І. Коровін, О.П. Федосєєв та З.А. Шостак, М.С Кулик та ін. Вони запропонували за критерій доцільності дози добрив використовувати найменшу прибавку зерна, вартість якої б перевищувала витрати на добрива та роботу по їх внесенню. Встановлено, що на 10 кг діючої речовини азотних добрив ефективна прибавка врожаю для чорноземної зони становить більше 0,3 ц/га, для нечорноземної зони – 0,2 ц/га.
Головним показником, що визначає необхідність внесення поправок до оптимальних доз живлення, є сума опадів за осінньо-зимовий період. Встановлено, що із збільшенням суми осінніх та зимових опадів зростає необхідність збільшення оптимальних доз азотних добрив.
Кількість опадів для цієї зони підраховується за два періоди: 1 – з серпня попереднього року до переходу температури повітря через 5º С восени; 2 – з наступної декади після переходу температури повітря через 5º С восени до січня місяця.
Цей метод розрахунку поправок до доз азоту в залежності від умов зволоження застосовується при внесенні азотних добрив під ярі культури навесні. Якщо добрива вносились восени, то поправку на кількість опадів доцільно вносити лише в окремі вологі роки. У випадку, коли за розрахунками дозу добрив навесні необхідно збільшити, то дозу вносять за винятком кількості добрив, внесених восени.
Приклад. На ст. Суми перехід температури повітря через 5º С восени спостерігався у третій декаді жовтня. З серпня по третю декаду жовтня випало 153 мм опадів (перший період). За другий період від осінньої декади з температурою повітря нижче 5º С (перша декада листопада) по січень випало 166 мм опадів. По рис. 2.1 визначається, що точка перетину значень опадів попадає в ІІІ зону. Тобто, в цих умовах поправки до встановленої дози азотних добрив за рахунок зволоження не потрібні.
Рис. 2.1 – Поправки до встановлених доз азотних добрив (по фону Р40-80К40-80) під ранні ярі культури в залежності від кількості опадів за осінньо-зимовий період по непарових попередниках;
а) Нечорноземна зона ЄЧ СНД;
б) Чорноземна зона ЄЧ СНД;
І-ша зона – низька ефективність; ІІ-а зона нижче норми на 40 – 50 %;
ІІІ-я зона розрахована доза; ІV-а зона – вище норми на 40 – 60 %.