На основі палеонтологічних досліджень установлено, що виноград був відомий уже в третинному геологічному періоді розвитку Землі (приблизно 5.5 млн. років тому). Батьківщиною культурного винограду вважають Малу Азію. Відомо, що ще 4-6 тис. років тому його вирощували в Середній Азії, Закавказзі, Єгипті й Месопотамії. На території нашої країни поширення винограду відзначається вже в 5-8 в. до н.е.

Умови зовнішнього середовища, в яких відбувалося формування винограду, в процесі його еволюції дуже вплинули як на морфологічні ознаки так і на біологічні його властивості. Пізніше цьому сприяла і багатовікова цілеспрямована діяльність людини [7].

Виноград V. Vinifera: належить до сімейства ліан Vitaceae Lindbey, що нараховує близько 600 видів, які відрізняються морфологічними ознаками. Розрізняють дві підродини - Leoideae і Vitoideae. Підродина Leoideae має один рід, а підродина Vitoideae - 10 родів. Основні розходження між цими підродинами полягає в неоднаковій будові квітки й зав'язі. Відповідно до відомої класифікації в підродині Vitoideae значиться 10 родів і близько 500 видів. Класифікація родів підродини Vitoideae ґрунтується, головним чином, на будові підпестичного диску. Із усього сімейства Vitaceae pод Vitis одержав найбільш широке поширення, а ряд видів набули господарського значення. У класифікацію роду Vitis включено 40 видів, які діляться на 2 підроди: підрід Muscadinia, представлений тільки двома видами, а підрід Euvitis представляють 38 видів [2, 3, 7, 17, 22].

Виноград є висококалорійним продуктом. В 1кг винограду в залежності від цукристості міститься від 700 до 1200 кал. За підрахунками експертів, 1 кг винограду з середньою цукристістю 17%, може дати організму людини близько 13 % кількості калорій його денного раціону. Глюкоза і фруктоза винограду легко засвоюються організмом людини і дуже швидко включаються в обмін речовин. У ньому також міститься значна кількість мінеральних солей, вітамінів, органічних кислот, пектинових речовин. Завдяки цьому цінному складу виноград знаходить значне застосування в якості лікувального засобу: він позитивно впливає на відновлення сил у людей і використовується при лікуванні багатьох хвороб.

Врожайність винограду дуже розрізняється як по території, так і в часовому розрізі. Найбільш високі врожаї отримують в США і Австралія (близько 153 і 100 ц/га). В Європі максимальні врожаї збирають у Німеччині, Франції та Італії. Основною причиною міжрічної мінливості врожаїв є ґрунтово-кліматичні та погодні умови. Причому, внесок останніх факторів найбільший. У зв'язку із зміною сортименту та введення клонів продовжуються дослідження по встановленню оптимального і лімітуючого діапазону величин агрометеорологічних показників [18-21].

Найбільше поширені в світі такі сорти як Каберне-Совіньон, Шардоне, Мальбек, Аліготе, Ркацителі. На рис.8.1 представлено результати аналізу світового виноградарства на 2014 рік, які надають уявлення про площі і врожай винограду столового і технічного напрямку у світі загалом, а на рис.8.2 і 8.3 – по країнам з розвиненою виноградарською галуззю. Найбільші площі під виноградом на теперішній час відзначаються в країнах старого світу – Франції, Італії та Іспанії. В цих же країнах відзначався й найбільший валовий збір винограду, передусім, технічної групи, який майже цілком йшов на виготовлення вин високої якості. В останнє десятиріччя в десятку виноградарських країн входять вже країни Нового світу, зокрема, США, Аргентина, Чілі, а також, Китай, ПАР [23-25].

На Україні виноград вирощують в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій областях, а також в Закарпатті. Це пояснюється тим, що виноградарство в південному регіоні України та низинних і частково передгірських районах Закарпаття завжди було важливою галуззю агропромислового комплексу [11, 12].

Рисунок 8.1 – Сучасний  стан світового виноградарства і виноробства (2014 рік)