Провідне місце серед олійних культур в агропромисловому виробництві України займає соняшник. Насіння його районованих сортів і гібридів містить 50-52% олії. Порівняно з іншими олійними культурами соняшник дає найбільший вихід олії з одиниці площі (750 кг/га в середньому по Україні). На соняшникову олію припадає 98% загального виробництва олії в Україні ( дивись № 1, стор.356-357).

В Україні сільське господарство традиційно відіграє важливу роль в економіці. Попри те, що на території України знаходиться четверта частина світових запасів чорноземів, і природні умови є сприятливими для аграрного виробництва, показники розвитку сільського господарства гірші, ніж в інших країнах, середня урожайність зернових і технічних культур нижча порівняно з розвинутими країнами.

Батьківщиною соняшнику є західна частина Північної Америки. В культурі його почали вирощувати у ХVIІI ст., що набагато пізніше у порівнянні з багатьма іншими олійними культурами. Чорноземні регіони виявилися сприятливими для вирощування соняшнику й забезпечили активне розповсюдження на цих територіях. Так, 1883 року у Російській імперії, до складу якої входила і Україна, соняшнику вирощувалося вже 150 тис. га. В 2010 році під посівами соняшнику в Україні було зайнято понад 4,5 млн. га, що становить 14,6% ріллі. Найбільші площі вирощування соняшнику знаходяться у Російській Федерації - 5,8 млн. га

Український потенціал. Швидкі темпи росту споживання та потреби в рослинних жирах призвели до того, що протягом 90-х років минулого століття та першого десятиліття нового тисячоліття в аграрному секторі України відбувся різкий перерозподіл посівних площ на користь групи олійних культур, де основну роль відіграє соняшник - одна з найбільш прибуткових та високоліквідних культур. Так, до 1990 року посівні площі соняшнику становили близько 1,6 млн га, а останніми роками значно збільшились і сягнули 5 млн га. Так посівні площі соняшнику у 2016 році становили 5,3 млн га (рис. 4.1).

Активний розвиток олійно-жирової промисловості вимагає відповідного рівня забезпеченості олійною сировиною. При цьому лідерами виробництва та основними виробниками насіння соняшнику є Росія, Україна, країни ЄС та Аргентина, де він використовується для виготовлення харчової олії та маргарину, також застосовується у тваринництві соняшникова макуха та шрот, які багаті на білок та інтенсивно використовуються на кормові цілі.

Зростання площ посіву під соняшником (рис. 4.1) та стабільна урожайність (рис. 4.2) забезпечили Україні високі валові збори. Серед світових виробників Україна посідає провідне місце за валовим збором насіння цієї культури.

 

 

Рисунок 4.1 – Посівні площі соняшнику в Україні у 2016 році.

 

 

 

Рисунок. 4.2. – Україна: питома вага у світовому виробництві соняшника в 2012/13 МР (виробництво  – 39,08 млн. тон).

 

 

Україна є не лише одним із лідерів виробництва товарного насіння соняшнику, а й займає провідне місце серед експортерів олії цієї культури (рис. 4.3). Україна поставляє соняшникову олію в 88 країн. Основними регіонами експорту стали країни ЄС - 27% від загального обсягу, Південна Азія - 23%, Північна Африка - 22%, Близький Схід - 16% СНД - 10%, (дані «АПК-Інформ»).

 

Рисунок 4.3 –  Питома вага України у світовому експорті соняшникової олії в 2011/12 МР (оцінка Міністерства сільського господарства США) світовий експорт – 5,88 млн. тон.

 

Слід відмітити частку експорту соняшникової олії в ряду експорту інших продуктів харчової та переробної продукції (рис. 4.4)

 

 

Рисунок 4.4 – Украина: структура експорту продукції харчової та переробної промисловості (за підсумками 2011 року)

 

Цікавим є також перелік країн і їх частка імпорту української олії (рис. 4.5). Якщо такі країни, як Індія, Китай і країни Північної Африки за рахунок імпорту покривають дефіцит соняшникової олії, то країни Європи більше половини соняшникової олії виробляють у себе з високим вмістом олеїнової кислоти і продають його на внутрішньому і зовнішньому ринку за високими цінами, а за рахунок української олії покривають зчинений дефіцит.\

Рисунок 4.5 – Украина: основні імпортери соняшникової олії у                          2011/12 МР.

У списку основних країн-покупців лідируючі позиції зайняли: Індія (598 тис. т - 23% від загального обсягу експорту), Єгипет (379 тис. Т - 14%), Нідерланди (170 тис. Т - 6%), Іспанія (156 тис. т - 6%), Алжир (144 тис. т - 5%), Іран (133 тис. т - 5%) і Туреччина (125 тис. т - 5%).

Крім того, примітним є поява в списку основних імпортерів української продукції Китаю, до 2011 року закуповувати олію в Україні в обсягах не більше 100 т за сезон. А в 2011 році в Піднебесну було відвантажено 36,2 тис. тон ( дивись № 4, стор. 4-6).  

До честі України частку експорту в продуктах переробки соняшнику все більше й більше місця займають рафінована олія, маргаринова продукція і жири спеціального призначення [4].

На сьогодні в Україні внутрішній ринок споживає 20% вироблюваного соняшникової олії, 80% - поставляється на експорт.

Соняшник економічно вигідна культура. Прості розрахунки показують, що при врожайності насіння 2,5 т / га 1 га посіву дає 1,2 т масла, 0,9 т шроту, 0,5 т лушпиння, 30 кг меду. Чистий сукупний прибуток від реалізації зазначеної продукції може скласти понад 10 тис. грн. з 1 га.