4.1.3  Оцінка умов просихання насіння соняшнику в період достигання та збирання врожаю

Визначення закінчення наливу і ступеня дозрівання соняшнику по вологості насіння має велике практичне значення не тільки з точки зору більш точної реєстрації фази, але і дозволяє давати рекомендації по вибору оптимальних строків збирання, що веде до скорочення втрат при збиранні і поліпшенню якості продукції.

 Накопичення жиру в насінні соняшнику йде паралельно зі збільшенням маси сухої речовини сім’янок до моменту достигання рослин, в цей період спостерігається найбільший вміст жиру в насінні. Надалі, при запізненні зі збиранням, відбувається деякий спад сухої речовини насіння соняшнику, причому [6], спад в основному приходиться  на жирову частину ядра сім’янки (табл. 4.4).

При перестої соняшнику на корені різко збільшуються і втрати вільним зерном в період збирання. Встановлено (Ю.С.Мельник, 1972), що пряме комбайнування найбільш доцільно  проводити при вологості насіння 18-20%, оскільки втрати насіння в цьому випадку незначні. Однак насіння з такою вологістю вимагають просушування, тому в даний час до збирання практично приступають дещо пізніше. За даними ВІІІМЕМК, якщо вологість насіння знижується до 12-14%, то втрати при прямому комбайнуванні досягають 3% величини врожаю, а до кінця збирання зростають у декілька разів.

Таблиця 4.4 – Вміст жиру в насінні соняшнику (Ю.С.Мельник, 1972)

Таким чином, маючи дані про вологість насіння соняшнику на корені в період дозрівання, можна, крім більш точної реєстрації фази, давати рекомендації по вибору оптимальних строків збирання, а також здійснювати оцінку агрометеорологічних умов збирання в конкретному році. Для оцінки умов просихання насіння на корені і збирання встановлені залежності динаміки просихання насіння соняшнику від гідрометеорологічних умов в період дозрівання.

Просихання насіння в період дозрівання можна представити в першому наближенні як чисто фізичний процес втрати вологи з сім'янок. У зв'язку з цим повинна існувати залежність між швидкістю висихання насіння і випаровуванням з відкритої водної поверхні. Як агрометеорологічний показник, що визначає швидкість висихання насіння, зручніше використовувати дефіцит вологості повітря. Спостереження за вологістю повітря ведуться на всіх метеорологічних станціях.

Дефіцит вологості повітря має високий кореляційний зв'язок з випаровуванням вологи з водної поверхні і тому може служити показником випаровування.

Для культури соняшника, на відміну від зернових необхідно знати не тільки відносну швидкість просихання насіння з моменту закінчення наливу, а й абсолютну величину вологості насіння на корені. У зв'язку з цим була знайдена залежність (Ю.С.Мельник, 1972) між сумою середньодобових дефіцитів вологості повітря і динамікою висихання насіння соняшнику в формі, що дозволяє попередньо розраховувати не тільки відносну, а й абсолютну вологість насіння.

Залежність динаміки просихання насіння соняшнику на корені V від суми середньодобових дефіцитів вологості повітря Σd показана на
рис. 4.4. Тут видно, що в поле графіка добре лягають дані дуже посушливого року - 2, середнього по зволоженню року -1 і вологого
року - 3.

Математичний вираз встановленої залежності має вигляд

                    ∑d                             (4.6)

де V — ступінь висихання насіння (у відсотках від їх початкової вологості), ∑d  — сума середньодобових дефіцитів вологості повітря (мб).

1 - середній за зволоженням рік, 2 – дуже посушливий рік,  3 – вологий рік.

Рисунок 4.4 – Залежність динаміки просихання насіння соняшнику на кореню V від суми середньодобових дефіцитів вологості
 повітря ∑d.

Рекомендують два варіанти практичного використання наведеної вище залежності. Перший, більш простий, але менш точний полягає в тому, що в фазу дозрівання, визначену прийнятим в даний час візуальним методом, вологість насіння наближено оцінюється в 40-50%. Після такого припущення динаміка просихання визначається за графіком. За значеннями останньої можна розрахувати і абсолютну вологість насіння в будь-який момент.