5.1.2. Агрокліматичне районування території Східної Європи щодо культури цукрового буряка

Цукрові буряки, належачи до рослин аридного типу, набули в результаті вдосконалення сортів і технологій виробництва досить високої агрокліматичної адаптивності для того, щоб ареал їх вирощування розширився в масштабах всього помірного кліматичного поясу Землі. Однак і при цьому культура є досить вибагливою майже до всіх складових агрометеорологічних умов, залишаючись значною мірою "культурою агротехніки", хоча і з суттєвими пом'якшеннями цього поширеного раніше її визначення за рахунок успіхів у розвитку селекції і технології.

Дослідженню впливу агрометеорологічних умов на вирощування цукрового буряка присвячені роботи О. М. Конторщикової, Н. І. Михайлової, Н. П. Шаповал, Н. І. Орловського, М. І. Гойси, Р. В. Гаценко, В. С. Антоненка, О. В. Вольвач [3, 4, 8, 14, 21, 22, 25, 27] та інших вчених. При всій складності та обмеженості можливостей пофакторно оцінити вплив агрометеорологічних чинників на культуру цукрового буряка у різні періоди вегетаційного циклу в силу їх складних кореляцій та синергетичних ефектів, основоположним у системі "погода-урожай" залишається те, наскільки повно забезпечуються специфічні потреби посівів цукрових буряків у фундаментальних чинниках продукційного процесу -  сонячній радіації (сумарній, ФАР, освітленості), воді, теплі, кисні і вуглеці повітря, елементах мінерального живлення, засвоюваних з ґрунту, та ін. У багаторічному розрізі така відповідність у межах певної території може бути визначена на основі спеціалізованого агрокліматичного районування щодо культури цукрового буряка.

Агрокліматичне районування території Східної Європи стосовно цукрового буряка виконано Л. С. Кельчевською [7]. У методиці районування враховано, що продуктивність культури суттєво залежить від строків сівби, які у свою чергу визначаються агрометеорологічними умовами поточного року. Для обгрунтування оптимальних термінів сівби автором визначено температуру початку активної вегетації культури, яка становить 8,0ºС.

Залежність тривалості періоду сівба-сходи від температури повітря за цей період за умов достатнього зволоження ґрунту представлена рівнянням виду

                                              (5.1.1)

Для врахування сумісного впливу термічного режиму і умов атмосферного зволоження на тривалість періоду сівба-сходи отримано двофакторну залежність виду

, (5.1.2)

де Р – кількість опадів за 20 днів до сівби і за період сівба-сходи (мм).

Крім того, визначено ймовірність пошкодження сходів цукрового буряка заморозками інтенсивністю -3ºС і нижче. Визначено дати припинення таких заморозків навесні 80 %-ї ймовірності.

Забезпеченість теплом за період активної вегетації цукрового буряка визначено за сумами активних температур повітря між датами переходу середньої добової температури навесні через 8ºС, а восени – через 10ºС з 80 %-ю ймовірністю.

Оцінку вологозабезпеченості цукрового буряка в методиці, що розглядається, виконано за допомогою інтегрального показника зволоження (К_с), який є модифікацією ГТК і визначається за формулою

,                                           (5.1.3.)

де  - сума опадів за період від збирання культури в попередньому році до її сівби в наступному році; - сума опадів за період активної вегетації; е – коефіцієнт акумуляції зимових опадів (для лісової зони – 0,2-0,3; для лісостепової – 0,5; для степової – 0,6-0,7) [16].

Для комплексної оцінки умов вирощування цукрового буряка отримано систему рівнянь зв'язку між урожайністю коренеплодів (Y_с, ц/га) і сумою температур повітря за період активної вегетації ( , ºC) та коефіцієнтом зволоження (К_с):

         для                (5.1.4)

      для                (5.1.5)

      для                (5.1.6)

      для                 (5.1.7)

      для                (5.1.8)

      для                (5.1.9)

  для                (5.1.10)

Комплексне районування цукрового буряка полягає у виділенні у межах Східної Європи 7 термічних районів за сумою активних температур повітря (80 %-ї забезпеченості), які змінюються з півночі на південь від 1800-2000ºС до 4000ºС. В межах кожної термічної зони виділено райони, які відрізняються за вологозабезпеченістю культури, що описується коефіцієнтом зволоження [7]. Узагальнена кількісна характеристика агрокліматичних ресурсів вирощування цукрового буряка представлена в табл. 5.1.

Згідно з розглянутим агрокліматичним районуванням, найсприятливіші умови для вирощування цукрового буряка (коефіцієнт продуктивності культури Б_к у межах 115-100 балів) складаються в III і IV термічних районах з помірно-теплим і теплим кліматом та задовільними умовами зволоження у вегетаційний період. Такі умови характерні для лісостепової зони України (особливо Центральний Лісостеп). Отримання високих врожаїв можливе також у дуже теплому V агрокліматичному районі на зрошуваних землях (степова зона України).

Основні характеристики агрокліматичних зон вирощування цукрового буряка на території України відображено в табл. 5.2.

Таблиця 5.2.

Агрокліматичні зони вирощування цукрового буряка