5.1.1. Агрометеорологічні показники умов росту і розвитку

цукрового буряка

Світлопотреба. Цукровий буряк - рослина довгого дня, вибаглива до світла, особливо протягом другої половини вегетації. Нестача світла знижує урожайність і цукристість коренеплодів. Необхідна за вегетаційний період (від сівби до збирання) величина сумарної сонячної радіації становить близько 3000 МДж/м², а фотосинтетично активної радіації (ФАР) - близько 1100-1500 МДж/м² [3, 5, 9, 10, 11, 12].

Цукристість коренеплодів значною мірою залежить від кількості сонячних днів у серпні-вересні. При збільшенні періоду освітлення рослини швидше розвиваються, краще росте листя й коренеплоди, збільшується інтенсивність накопичення цукру в них. Затінення буряка в загущених посівах призводить до зниження темпів росту та накопичення цукру. Найбільш інтенсивно накопичення цукру в коренеплодах відбувається, коли ясна сонячна погода чергується з хмарною погодою.

Теплопотреба. Цукрові буряки - помірно теплолюбна культура. Мінімальна температура ґрунту для проростання насіння – 1-4°С, але сходи при цьому з’являються тільки на 25-28 день, при температурі – 6-7°С – на 10-15 день, при 10-11°С – на 8 – 10 день і при 15-18°С – на 6-7 день.

Сіяти цукровий буряк починають тоді, коли ґрунт на глибині 5-10 см прогріється до 5-6 °С. Не рекомендується занадто рано сіяти цукровий буряк, оскільки за низької температури насіння проростає повільно, затримується поява сходів, рослини пошкоджуються коренеїдом [5, 9, 10, 11, 16, 17, 18].

У перші дні сходи цукрових буряків дуже чутливі до заморозків. У фазі "вилочки" заморозки до -3…-4°С можуть знищити рослини. З появою першої пари листків підвищується холодостійкість і буряк може витримати заморозки до -4…-6°С [8, 9, 24].

Ріст коренеплодів починається при накопиченні суми ефективних температур (вище 5°С) близько 500°С. Оптимальна середня добова температура повітря для асиміляції – 20-23°С. Восени при температурі повітря нижче 6-8 °С накопичення цукру в коренеплодах припиняється. Пригнічення росту і розвитку рослин спостерігається і за температури повітря 30°С і вище. У цілому за період активної вегетації (із середньою добовою температурою повітря вище 10ºС) необхідна сума середніх добових температур у різних районах бурякосіяння становить 2200 – 2400°С [5, 9, 10, 11, 16, 17].

Восени вегетація буряків припиняється зі встановленням середньої добової температури повітря 2-4°С. Зібрані коренеплоди цукрових буряків добре зберігаються за температури 3-4 °С (допустимий інтервал – 1-6 °С) [5, 9, 10, 11, 16, 17].

Навесні відростання розеткових листків цукрового буряка другого року розвитку починається за температури повітря 2-3°С. Найбільш сприятливі умови для росту розеткових листків, стебел і формування репродуктивних органів складаються при температурі повітря 15-20 °С. Насінники у фазі розеткових листків витримують зниження температури до -4…-6°С. У період росту квітконосних пагонів, заморозки -1…-2°С можуть призвести до пошкодження рослин [5, 9, 10, 11, 16, 17, 18].

Вологопотреба. Цукровий буряк належить до культур, які порівняно економно витрачають воду і тому є досить посухостійкими. Середнє значення коефіцієнту транспірації культури дорівнює 397, тоді як у пшениці - 513, а в картоплі - 638. Однак посіви, в цілому, потребують великої кількості води, що пов’язано з виключно інтенсивним продукційним процесом рослин, значним сумарним накопиченням ними сухої речовини на 1 га посіву. Наприклад, за врожайності 400-500 ц/га на одержання кожного центнера коренів з 1 га цукрові буряки споживають приблизно 80 ц води, тобто сумарна витрата води при вказаному врожаї становить 3500-4000 м³. Крім того, 20-30 % цієї кількості води неминуче витрачається на фізичне випаровування в посівах. Це вказує на велику значущість агротехнічних заходів, спрямованих на нагромадження і збереження вологи у ґрунті [1, 5, 9, 10, 11, 16, 17, 18, 32].

Вологопотреба цукрового буряка збільшується протягом вегетації і досягає максимуму в середньому у 8-му декаду – в період посиленого росту коренеплоду (липень-серпень). В подальшому його вологопотреба зменшується.

Сприятливі умови вологозабезпеченості посіву складаються при запасах продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту більше 100 мм до початку росту коренеплодів і більше 70 мм у період росту коренеплодів, або ж в середньому за вегетацію – при вологозапасах грунту 65-75 % НВ [5, 8, 9, 32].