3.3.1 Місце в сівозміні і попередники

Інтенсивна технологія потребує розміщення кукурудзи на зерно після кращих попередників. Багаторічні дослідження і передовий виробничий досвід свідчать, що розміщення кукурудзи після кращих попередників сприяє поліпшенню водного режиму ґрунту, мобілізації поживних речовин, зменшенню забур'яненості посівів і в кінцевому результаті – досягненню стабільного рівня урожайності (табл. 3.1).

При вирощуванні кукурудзи в Степу, Лісостепу і Поліссі поряд з агротермічними факторами винятково важлива роль належить умовам зволоження,  які суттєво впливають на продуктивність культури.

Таблиця 3.1 - Попередники кукурудзи в ґрунтово-кліматичних зонах

В Степу, де визначальним фактором врожайності є волога, агротехнічне значення попередника оцінюється в першу чергу залишковими запасами в ґрунті доступної для рослин вологи та ефективністю її накопичення в осінньо-зимовий період.

В Лісостепу, де умови зволоження більш сприятливі, ніж в Степу, водний режим ґрунту дещо менше залежить від попередників, але в цій ґрунтово-кліматичній зоні накопичення і збереження вологи має важливе значення для одержання високих і стабільних врожаїв кукурудзи.

В Поліссі залежність рівня зернової продуктивності кукурудзи від вологозабезпеченості після різних попередників слабо виражена. Проте і на бідних за родючістю ґрунтах Полісся посіви кукурудзи можуть забезпечити високі врожаї за умови внесення підвищених доз мінеральних добрив. (детальніше: Інтенсифікація технологій вирощування кукурудзи на зерно – гарантія стабілізації урожайності на рівні 90-100 ц/га (практичні рекомендації) / Черенков А.В., Циков В.С., Дзюбецький Б.В., Шевченко М.С. та ін. – 31 с.).

З метою оптимізації фітосанітарного стану грунту і посівів сільськогосподарських культур (зниження ступеня засміченості бур'янами, пошкоджень хворобами та шкідниками) кукурудзу необхідно обробляти в плодозмінних сівозмінах. Особливо зростає роль сівозміни в зв'язку з необхідністю біологізації землеробства. У плодозмінній сівозміні засміченість бур'янами рослин в деякій мірі знижується за рахунок придушення кожної культурою визначених біологічних груп бур'янів. У науково обґрунтованій сівозміні покращується  фітосанітарна обстановка, зменшується небезпека виникнення хвороб і поширеність шкідників. Введення в сівозміну еспарцету, гороху, сої сприяє  зниженню ураженості кукурудзи такими хворобами, як кореневі гнилі, фузаріоз, пухирчаста сажка.

Від місця кукурудзи в сівозміні також значною мірою залежить рівень засмічення посівів бур'янами, особливо багаторічними коренепаростковими.

Небажано розміщення кукурудзи після багаторічних трав тривалого користування, так як через велику поширення дротяників її посіви бувають зрідженими. У зоні недостатнього зволоження не слід розміщати кукурудзу на зерно після культур, що висушують ґрунт: соняшнику, цукрового буряку, сорго, проса. Кукурудза витримує монокультуру, при вирощуванні на зерно,  урожай не знижується протягом 3-4 років [2].

У кукурудзи немає специфічних жорстких вимог до попередника, вона сама не є рослиною-господарем для хвороб (за винятком фузаріозу) і шкідників інших культурних рослин [3].

Для багатьох польових культур кукурудза  є добрим попередником.