3.2.2 Агрометеорологічні умови періоду листоутворення

Цей період починається з появою сходів (рис.2.2) і закінчується вкиданням волоті (рис. 2.3). Протягом цього періоду у кукурудзи відбувається формування генеративних органів, утворюється головна кількість зеленої маси та формуються елементи, що визначають продуктивність качанів.

Рисунок 2.2 – Сходи кукурудзи

Рисунок 2.3 – Повне викидання волотей кукурудзи

Оскільки температурний режим є найважливішим фактором, дослідження залежності швидкості розвитку кукурудзи в період листоутворення від температури були покладені Ю.І. Чирковим в основу розробки агрометеорологічних показників.

Середня температура повітря в цей період на території вирощування кукурудзи коливається в межах 15-25 °C.

У ранньостиглих сортів, що висіваються переважно в північних районах, середня температура періоду становить 16-21°С. Поширені сорти і гібриди, що вирощуються на півночі на силос, а на півдні на зерно, мають найбільший діапазон термічних умов в період листоутворення.

Дослідження Ю.І. Чиркова показали, що в зазначених межах температури тривалість періоду знаходиться в зворотній залежності від температури повітря. Тривалість листоутворення в залежності від середньої температури повітря варіює в межах 44-73 днів (середньопізні гібриди) і 34-59 днів (ранньостиглі) [3].

Для розрахунку тривалості періоду листоутворення в залежності від температурних умов, необхідно визначити суми температур, що потребують різні по скоростиглості сорти і гібриди.

Дослідники визначили суми температур по окремими сортам або групам сортів, близьким за скоростиглістю, однак через відмінності в методиці ці дані істотно відрізняються. Так, С.А. Сапожникова наводить такі суми температур, необхідні в період сівба – викидання: для ранньостиглих cортів 1200°С, середньостиглих - 1400°С, середньопізніх - 1500°С.

За даними О.П. Федосєєва, ранньостиглі сорти потребують 950^оС, середньостиглі - 1250°С, пізні - 1400°С.

Нестача грунтової вологи посилює негативну дію високих температур. При недостатньому водопостачанні листя перегрівається та в’яне навіть при меншому значенні високої температури. Тривала нестача грунтової вологи обумовлює слабкий ріст листя і недостатній розвиток асимілюючої поверхні.

При тривалому перезволоженні грунту (80% повної вологоємності) через погіршення аерації приріст кукурудзи зменшується. Несприятливі умови для накопичення маси кукурудзи складаються також при поєднанні перезволоження із зниженими температурами.

Вологість грунту, яка впливає на накопичення рослинної маси, чинить менший вплив на швидкість листоутворення. У польових умовах запаси вологи на початку періоду листоутворення досить великі: понад 40 мм в шарі грунту 0-50 см і 70 мм в шарі 0-100 см. До кінця цього періоду вологозапаси знижуються, особливо в степовій зоні, але складають більше 20 і 40 мм відповідно. (детальніше Чирков Ю.И. Агрометеорологические условия и продуктивность кукурузы. – Л.: Гидрометеоиздат, 1969. – 251 с. )

Розраховані значення сум ефективних температур за період 3-й лист - викидання (з врахуванням кількості утвореного листя) є агрометеорологічними показниками потреби в теплі різних сортів і гібридів за тривалий період листоутворення (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 – Суми ефективних температур за період листоутворення (сходи – викидання волоті) для різних сортів кукурудзи

Зв'язок сум ефективних температур з кількістю листя дозволяє за швидкістю накопичення цих сум визначати швидкість розвитку, що дає можливість оцінити ступінь сприятливості агрометеорологічних умов для кукурудзи, визначати темп її розвитку і прогнозувати терміни настання фази викидання волоті у різних за скоростиглістю сортів і гібридів [3].