Кукурудза - одна з основних культур сучасного світового рослинництва. Це пов'язано з її високою врожайністю і різноманітним використанням. Кукурудзу на зерно вирощують в основному в теплих регіонах світу. Однак завдяки селекції ранньостиглих гібридів вона просунулась і в більш північні регіони Європи.
Кукурудза має різні напрями використання: продовольчий, кормовий, технічний, в тому числі і для виробництва біогазу й електроенергії.
У країнах світу для продовольчих потреб використовується приблизно 20 % зерна кукурудзи, для технічних 15 - 20 %, на корм худобі 60 - 65 %.
У нашій країні кукурудза є найважливішою кормовою культурою. За її рахунок тваринництво забезпечується концентрованими кормами, силосом і зеленою масою.
Найбільш цінний корм - зерно кукурудзи, яке містить 9 - 12 % білків, 65 - 70 % вуглеводів, 4 - 8 % олії, 1,5 % мінеральних речовин. У 100 кг його міститься 134 корм. од., до 8 кг перетравного протеїну. У вигляді кормового борошна, висівок воно добре перетравлюється і засвоюється організмом тварин. При годівлі свиней особливо ціниться жовтозерна кукурудза, в 1 кг якої міститься від 3,2 до 9 мг каротину, або провітаміну А (у білозерної — до 1,1 мг), який значно підвищує їх продуктивність. Завдяки високій енергетичній поживності (100 кг сухого зерна забезпечує 1600 МДж обмінної енергії) воно є незамінним компонентом комбікормів. Використовують зерно на корм також силосуванням качанів у фазі молочно-воскової стиглості, яке за поживністю мало поступається зерну повної стиглості. Із подрібненого зерна вологістю близько 25 % разом з подрібненими стрижнями качанів виготовляють зерно-стрижневу кормову масу, а тільки з подрібненого зерна з такою самою вологістю - такий новий вид корму, як корнаж.
Цінний силос для великої рогатої худоби виготовляють силосуванням усієї маси рослин - стебел, листя та качанів кукурудзи, зібраної у фазі молочно-воскової стиглості. У 100 кг такого силосу міститься 25 - 32 корм. од. і 1,4 - 1,8 кг перетравного протеїну.
Для згодовування тваринам придатні також подрібнена маса сухих стебел, листків та обгорток качанів, яку здобрюють кормовою мелясою і сіллю або силосують з буряковою гичкою чи гарбузами. Стрижні качанів у вигляді борошна використовують як компонент комбікормів.
Кукурудза займає важливе місце в зеленому конвеєрі, забезпечуючи тваринництво зеленою масою, багатою на вуглеводи й каротин. У 100 кг зібраної до викидання волотей зеленої маси міститься 16 корм. од.
Кукурудза на зерно за середньої врожайності 60 ц/га разом з побічною продукцією (стеблами, листками) забезпечує вихід з 1 га понад 6,5 тис. кг корм. од. і до 400 кг перетравного протеїну (що дорівнює 75 тис. МДж обмінної енергії). Це значно більше порівняно з іншими зерновими культурами.
Проте кукурудза містить недостатню кількість перетравного протеїну - від 60 - 65 г у силосі до 75 - 78 г у зерні на 1 корм. од. при нормі 110 - 120 г. Тому при згодовуванні тваринам тільки однієї кукурудзи вони погано засвоюють інші органічні речовини (вуглеводи, жири). Крім того, у складі білків кукурудзи замало незамінних амінокислот (лізину, метіоніну, триптофану та ін.), тому годівля тварин лише кукурудзою спричинює порушення в організмі тварин обміну речовин і різке зниження їх продуктивності. Щоб збалансувати раціон за протеїном, тваринам згодовують кукурудзу у суміші з бобовими кормовими культурами, в яких на 1 корм. од. припадає 130 - 250 г перетравного протеїну з достатньою кількістю незамінних амінокислот.
З давніх часів людина використовує кукурудзу як продовольчу культуру. Кукурудзяне борошно широко використовують у кондитерській промисловості - для виготовлення бісквітів, печива, запіканок. Із зерна виробляють харчові пластівці, повітряну кукурудзу, крупу. Причому за вмістом білків (12,5 %) кукурудзяна крупа переважає інші крупи (пшоно, ячмінну, гречану).
Із зерна виробляють харчовий крохмаль, сироп, цукор, мед. Вживають у їжу недостигле зерно, особливо цукрової кукурудзи, у вигляді варених качанів. Із зародків зерна добувають рослинну олію, яка є не тільки висококалорійним продуктом харчування, а й має лікувальні властивості: містить лецитин, який знижує вміст холестерину в крові і запобігає атеросклерозу. (детальніше О.І. Зінченко, В.Н. Салатенко, М.А. Білоножко Рослинництво: Підручник. с. 249-251).
Зерно кукурудзи використовують для виробництва різних прохолодних напоїв, піностійких сортів пива, етилового спирту, гліцерину, органічних кислот (молочної, лимонної, оцтової та ін.). Підраховано, що з кукурудзи виготовляють понад 300 різних виробів, значна частина яких, у свою чергу, є сировиною для виготовлення іншої продукції. Наприклад, з кукурудзяного сиропу виробляють каучук, фарби, різні антисептики, розчинники олії та ін.
Кукурудза – цінна сировина не тільки для АПК, але і для інших галузей економіки, оскільки при повній і комплексній її переробці отримують більше 500 видів різних продуктів. Основні напрямки використання ПП (побічної продукції) відображені на рисунку 1.1. (Див. матеріали Аналітичної записки БАУ № 16 (2016). “Можливості заготівлі побічної продукції кукурудзи на зерно для енергетичного використання в Україні” http://www.uabio.org/ua/activity/uabio-analytics).
Рисунок 1.1 - Напрямки використання ПП кукурудзи на зерно
Селекціонери працюють над виведенням високоолійних форм кукурудзи. Вже є форми із вмістом олії в зерні понад 15 %.
Як просапна культура кукурудза має агротехнічне значення: є добрим попередником під ярі культури, а при своєчасному збиранні - і під озимі.
Цінні властивості кукурудзи викликають її стабільно високий попит на світовому ринку. За обсягом валового збору зерна (рис. 1.2), врожайності (рис. 1.3) та приросту посівних площ (рис. 1.4), кукурудза, серед інших зернових, займає перше місце.
Рисунок 1.2 - Валовий збір основних зернових культур у світі
Рисунок 1.3 - Врожайність основних зернових культур у світі
Рисунок 1.4 - Площа під основними зерновими культурами у світі
США є світовим лідером із валового збору та врожайності кукурудзи на зерно. У 2015 р. у цій країні зібрали 361 млн. т (36,4% загальносвітового урожаю цієї культури), отримавши у середньому 107,3 ц/га. Також багато кукурудзи на зерно виробляється у Китаї – близько 216 млн. т у 2015 р., в Бразилії – 85 млн. т, в ЄС – 76 млн. т, і замикає п’ятірку лідерів Україна – 28,5 млн. т. (Див. матеріали Аналітичної записки БАУ № 16 (2016). “Можливості заготівлі побічної продукції кукурудзи на зерно для енергетичного використання в Україні” http://www.uabio.org/ua/activity/uabio-analytics).
Основні посіви кукурудзи на зерно в нашій країні розміщені в Степу й Лісостепу, на силос і зелений корм - в усіх зонах (табл. 1.1).
Високі врожаї зерна кукурудзи одержують господарства, які вирощують її за інтенсивною технологією. Так, у Черкаському районі Черкаської області середня врожайність кукурудзи досягала 53,2 ц/га, у багатьох господарствах Криничанського району Дніпропетровської області 60 - 65 ц/га. Урожайність силосної маси кукурудзи в багатьох господарствах перевищує 500 - 700 ц/га.
Таблиця 1.1 - Виробництво кукурудзи на зерно по областям України у 2014 р.
|
Область |
Валовий збір |
Зібрана площа |
Урожайність |
|||
|
тис. т |
2014 р. у % до 2013 р. |
тис. га |
2014 р. у % до 2013 р. |
ц/га |
2014 р. (+-) до 2013 р. |
|
|
Вінницька |
2702,7 |
97,0 |
345,3 |
94,7 |
82,6 |
+1,9 |
|
Волинська |
184,9 |
105,8 |
24,6 |
97,2 |
77,5 |
+6,4 |
|
Дніпропетровська |
929,1 |
70,6 |
322,7 |
107,9 |
26,7 |
-14,1 |
|
Донецька |
366,7 |
102,3 |
95,3 |
106,1 |
36,3 |
-1,3 |
|
Житомирська |
1292,9 |
82,5 |
199,6 |
89,6 |
72,3 |
-6,2 |
|
Закарпатська |
196,4 |
104,6 |
41,8 |
102, 6 |
45,8 |
+0,9 |
|
Запорізька |
130,7 |
75,0 |
53,0 |
88,7 |
27,8 |
-5,0 |
|
Івано-Франківська |
355,8 |
102,1 |
52,5 |
94,9 |
71,5 |
+5,1 |
|
Київська |
2053,3 |
94,5 |
291,7 |
88,8 |
79,2 |
+4,7 |
|
Кіровоградська |
1834,4 |
85,2 |
389,6 |
94,3 |
49,9 |
-5,4 |
|
Луганська |
316,3 |
91,5 |
105,0 |
85,0 |
35,4 |
+2,5 |
|
Львівська |
434,1 |
110,4 |
61,3 |
101,5 |
69,7 |
+5,5 |
|
Миколаївська |
499,2 |
68,1 |
141,8 |
94,4 |
37,3 |
-14,4 |
|
Одеська |
546,0 |
67,7 |
169,7 |
95,5 |
33,7 |
-13,8 |
|
Полтавська |
3380,1 |
82,8 |
592,7 |
98,2 |
58,1 |
-10,8 |
|
Рівненська |
506,3 |
98,4 |
63,1 |
97,1 |
82,6 |
+1,1 |
|
Сумська |
2672,7 |
110,8 |
317,7 |
102,5 |
82,1 |
+6,2 |
|
Тернопільська |
1188,1 |
98,5 |
159,8 |
96,0 |
77,5 |
+2,0 |
|
Харківська |
1606,8 |
100,1 |
319,1 |
94,3 |
53,4 |
+3,1 |
|
Херсонська |
224,5 |
59,7 |
59,6 |
72,7 |
51,8 |
-11,3 |
|
Хмельницька |
1727,4 |
94,6 |
251,2 |
83,4 |
82,4 |
+9,8 |
|
Черкаська |
2286,8 |
85,9 |
339,4 |
96,0 |
70,2 |
-8,2 |
|
Чернівецька |
399,7 |
98,2 |
66,9 |
94,2 |
63,4 |
+2,6 |
|
Чернігівська |
2661,9 |
118,0 |
353,7 |
104,5 |
72,0 |
+8,2 |
|
Україна |
28496,8 |
92,3 |
4626,9 |
96,1 |
61,6 |
-2,5 |
Висока врожайність кукурудзи у кращих господарствах України - свідчення великих біологічних можливостей цієї культури, наявності реальних резервів значного збільшення її валових зборів (детальніше О.І. Зінченко, В.Н. Салатенко, М.А. Білоножко Рослинництво: Підручник. с. 249-251).
За тривалістю вегетаційного періоду гібриди й сорти кукурудзи поділяються на ранньостиглі, середньоранні, середньостиглі, середньопізні та пізньостиглі з вегетаційним періодом відповідно 90 - 100, 105 - 115, 115 - 120, 120 - 130 і 135 - 140 днів. Скоростиглість гібридів кукурудзи оцінюється показником ФАО. Це умовний показник, прийнятий Міжнародною організацією по продовольству та сільському господарству при ООН (ФАО). Чим менше показник, тим більш скоростиглий сорт. До державного реєстру сортів рослин України на 2015 р. занесено понад 750 гібридів.