1.3.4. Мінеральні речовини та їх засвоєння ролинами.

Мінеральні добрива (МД). Регулювання родючості ґрунту шляхом внесення мінеральних добрив повинно засновуватись на трьох основних показниках: на потребі рослин в елементах живлення, вмісту їх у ґрунті. та ефективності використання МД рослинами.

Дослідженнями В.Г. Мінєєва встановлено,що в життєдіяльності озимої пшениці по відношенню до мінерального живлення існує два критичних періоди: перший від сходів до виходу у трубку, другий – період максимального споживання елементів живлення співпадає з періодом інтенсивного утворення рослинної маси, тобто від початку фази виходу у трубку до кінця цвітіння [1].

Великий вплив (позитивний і негативний) на запас речовин кореневого живлення має кругообіг речовин в природі – біологічний (асиміляція поглинутих іонів рослиною і повернення в ґрунт з біомасою) та геологічний.

Грунти за їх родючістю змінюються зонально. Серед орних земель в Україні найбільші площі займають чорноземи і близькі до них лучно – чорноземні грунти – 72,7 %, опідзолені грунти -12,1%, дерново – підзолисті – 7% і родючі каштанові – 3,9 %. Для Степової зони, де переважають каштанові і лучно-каштанові грунти, містять перегною 3…4 %, валові запаси фосфорної кислоти -0,1…0,02 %, калію – 1…2%. Реакція грунту слабко лужна.

Чорноземи лісостепової і степової зон містять багато елементів живлення: N – 0,2…0,5%, Р2О5- 0,15…0,3%, К2О – 2…2,5%. Реакція грунтів нейтральна, або слабко – лужна.

З мінеральних добрив першорядне значення мають фосфорні.(детальніше - Паламарчук В.Д., Поліщук І.С., Каленська С.М., Єрмакова Л.М. Біологія та екологія сільськогосподарських рослин.- с. 134 – 152).