1.3.2.Оптимізація ґрунтової родючості

Ґрунтова родючість є найважливішим системоутворюючим екзогенним фактором агробіоценозу, який визначає не тільки умови його формування, його продуктивність, а і існування агробіоценозу як системи. Оптимізація ґрунтової родючості здійснюється шляхом науково обґрунтованої зміни культур у сівозміні, науково обґрунтованої системи обробітку ґрунту, внесення доз органічних і мінеральних добрив, регулювання водного режиму ґрунту.

Добрива є одним з найефективніших швидкодіючих факторів підвищення врожайності пшениці і поліп­шення якості зерна. Великий позитивний вплив добрив на продуктивність пшениці пояснюється тим, що у ґрунті поживні речовини містяться у важкорозчинній формі, а фізіологічна активність коре­невої системи її недостатньо висока. Тому застосування добрив під пшеницю забезпечує досить високі прирости врожаю на всіх ґрунто­вих відмінах. Особливо добре реагують на внесення добрив коротко­стеблові сорти пшениці, у яких прирости урожаю за рахунок добрив можуть сягати 10—16 ц/га і більше.

На сприятливому удобреному фоні у пшениці формуються добре розвинена коренева система, оптимальна листкова поверхня, яка досягає у фазі кущення 6-9 тис. м²/га, трубкування — 20 тис., ко­лосіння 40 – 45 тис., молочної стиглості 100тис. м'²/га; підвищується морозо- та зимостійкість, знижується транспірація. За рахунок доб­рив у зерні збільшується вміст білка на 1-3 %, сирої клейковини на З - 6 % і більше, підвищуються маса 1000 зерен, скловидність.

Під пшеницю вносять, як правило, мінеральні добрива, а органіч­ні — переважно під попередник. Гній або компости рекомендується вносити безпосередньо під пшеницю лише на бідних ґрунтах, вміст гумусу в яких не перевищує 2,2 %, та після стерньових попередників. Серед­ня норма гною на чорноземних ґрунтах становить20 – 25 т/га, дерново-підзолистих, сірих опідзолених ЗО – 35 т/га.

В Україні тепер налічується більше 8 млн га кислих орних земель, у тому числі 4,3 млн га з рН < 5,5. Такі землі потрібно вапнувати: поліпшуються агрохімічні, біологічні і агрофізичні властивості ґрунту, підвищується доступність поживних речовин ґрунту і добрив, створюються сприятливі умови для розмноження і активізації життєдіяльності корисної мікрофлори, поліпшується водо- і повітропроникність. При цьому не тільки підвищується врожайність озимої пшениці, а й зменшується ураження рослин борошнистою росою, бурою листковою іржею ( детальніше -Ковтун И.И., Гойса Н.И.,. Митрофанов Б.А. Оптимизация условий возделывания озимой пшеницы по интенсивной технологии.- 156 -164 ).