1.2.3 Відновлення вегетації озимої пшениці.

Умови відновлення вегетації озимої пшениці навесні відіграють значну роль у подальшому її розвитку та формуванні врожаю. Зимуючі рослини вимагають певних умов для переходу від стану спокою до активної життєдіяльності.

Якщо в період відновлення вегетації спостерігаються низькі позитивні температури, то розморожування тканин рослини і відновлення вегетації відбувається задовільно. Якщо після відновлення вегетації температура повітря підвищується, то рослини інтенсивно відмерзають і складаються несприятливі умови для їх життєдіяльності.

Початок відростання озимої пшениці після відновлення вегетації залежить від стану рослин після перезимівлі. Добре перезимувавши рослини починають відростати вже при температурі повітря 1 – 2 °С. Пошкоджені взимку рослини починають відростати із запізненням на 7 – 8 інколи на 14 – 16 днів. Початок відростання рослин значною мірою визначається кількістю органічних речовин, в першу чергу вуглеводів, які залишилися у вузлах кущіння після перезимівлі.

Пошкоджені взимку і під час відновлення вегетації посіви озимої пшениці в залежності від ступеня зрідженості підсівають, або пересівають. Якщо кількість збережених рослин становить 260 росл/га і більше і вони досить рівномірно розподілені на полі, то такі посіви достатньо підживити мінеральними добривами із розрахунку N₆₀P₄₀, або тільки N₆₀, проборонувати і у подальшому притримуватись технології вирощування.

Слід відзначити, що весною на посівах озимої пшениці зі стерньовими попередниками можливе збільшення шкідників: хлібної жужелиці та злакових мух. При цьому необхідно обробити посіви метамофосом, хлорофосом, базудином.

Період від відновлення вегетації –до колосіння Однією із основних задач весняно – літнього періоду вегетації озимої пшениці є формування продуктивного стеблостою оптимальної щільності (N ^опт_ст.п), який забезпечує максимальну врожайність при тих агрометеорологічних умовах, які складаються. Значення (N^опт_ст.п) суттєво залежать від грунтово – кліматичних умов зони вирощування та біологічної стійкості сорту до загущення. У зв’язку з великою різноманітністю грунтово – кліматичних умов і біологічних особливостей сортів озимої пшениці запропоновані оптимуми N ^опт_ст.п коливаються від 400 до 800 ст/м².

Після відновлення вегетації починається фаза виходу у трубку і починається формування продуктивності рослин озимої пшениці.

Дослідженнями [1,2,3,5] встановлено, що основними засобами управління процесом формування продуктивного стеблостою і інших елементів продуктивності озимої пшениці є комплекс агротехнічних заходів осіннього періоду, включаючи вибір попередників, засобів і термінів сівби, передпосівну обробку ґрунту і насіння, внесення оптимальних доз добрив під основну обробку, боротьбу з шкідниками та хворобами. Крім того, в період весняно – літньої вегетації необхідно дотримуватись регулярного догляду за посівами і своєчасно вносити підживлення та боротись з бур’янами, шкідниками і хворобами (( дивись Ковтун І.І., Гойса М.І. Оптимізація умов вирощування озимої пшениці. –с. 147- 156).

Колосіння – цвітіння. Цвітіння є етапом, який поділяє диття рослин пшениці на 2 періоди – вегетативний і репродуктивний. Цвітіня починається через 3-5 днів після виколошування. Його тривалість становить від 4 до 7 днів.В цей період сприятлива помірно тепла з достатньою кількістю опадів погода з невеликим вітром. Спекотна погода, як і сильні дощі та вітри спричиняють череззерницю.

Згідно з формулою структури урожаю Сапегіна – Савицького врожай зернових культур складається із трьох елементів: щільності продуктивного стеблостою (N_ст.п), кількості зерен у колосі п_з.к. і маси зернівки т_з. За дослідженнями [5] врожайність зернових культур на 50 % визначається щільністю продуктивного стеблостою, на 25 % - кількістю зерен у колосі та на 25 % масою 1000 зерен ( див. Дмитренко В.П. Погода, клімат і урожай польових культур. – с. 377 – 398).

Всі елементи врожаю озимої пшениці взаємозв’язані між собою в тій чи іншій мірі. Дослідженнями [5 ] встановлено, що існує тісний зв'язок між масою 1000 зерен та щільністю продуктивного стеблостою. Максимальних значень т₁₀₀₀ досягає при N_ст.п 400 – 500 ст/м². Зв'язок т₁₀₀₀ з кількістю зерен в колосі криволінійний і говорить про те, що збільшення п_з.к супроводжується кращою виповненістю зерна.

Залежність урожайності від т₁₀₀₀ та N_ст.п описується рівнянням

У = т₁₀₀₀ N_ст.п / 7,07 · 10⁴ + 0,66 N ² _ст.п . (1)

Досліди в Миронівському НДІ показали, що найвищі врожаї (до 60 ц/га і вище) відзначаються при N_{ст.п =} 450 – 600 ст/м². При збільшенні N_ст.п більше 700 ст/м² при середніх умовах зволоження врожай зменшується.

Слід відзначити, що в зоні недостатнього зволоження урожай зменшується за рахунок виповненості зерна.

Велике значення для степових районів України має зволоження ґрунту у весняно – літній період. В літній період поповнення запасів продуктивної вологи на полях залежить від суми опадів. Запропонована формула для визначення біологічної потреби в опадах (БПО) для будь-якої культури

БОП = Σ R_o(τ_і), (2)

де R_o оптимальна сума опадів за період, для якого ведеться розрахунок;

τ_і – тривалість періоду.

Крім того, була запропонована формула для розрахунку біологічного дефіциту опадів (БДО), який є різницею між оптимальною сумою опадів за будь – який період (R_o) та фактичною сумою опадів за той же період (R_ф)

БДО = ∆ R(τ_і) = Σ R_o(τ_і) - Σ R_ф(τ_і). (3)