1.2.1 Період осінньої вегетації.

Головною метою періоду сівба – сходи є отримання дружніх сходів і формування оптимальної густоти посіву. Для утримання дружніх вирівняних сходів велике значення має якість посівного насіння, глибина загортання насіння , рівномірність укладки насіння в ґрунт і утворення борозни, яка дозволяє накопичувати вологу поблизу насіння, що сприяє покращенню умов зволоження. В зимовий період наявність борозни дозволяє накопичувати в ній сніг і тим самим утеплювати вузол кущіння рослин. Рівномірність закладки насіння в ґрунт допомагає вирішити зразу дві задачі: оптимізувати рівень польової схожості та забезпечити рослини оптимальною площею живлення. За даними П.А. Чорномаза величина урожаю і маси зерна в одному колосі мають прямий зв'язок з площею живлення. Оптимальна площа живлення для озимої пшениці вважається від 10 до 15 см²/ст.

Посіви пшениці перед припиненням вегетації восени

Для кількісної оцінки впливу заглиблення насіння на польову схожість

В Україні оптимальне заглиблення насіння озимої пшениці становить 6 см, а утворення вузла кущіння 3 см. Дослідженнями цих же авторів встановлено, що на глибину залягання вузла кущіння впливає також температурний режим. Глибина закладки вузла кущіння тим більша, чим нижча температура повітря за період повних сходів.

Як відзначається в [6] розташування вузла кущіння можна теж регулювати шляхом обробки посівного насіння інгібіторами росту (хлорхолинхлоридом).

Все вищесказане свідчить про те, що можна встановити кількісну залежність глибини залягання вузла кущіння озимої пшениці від температури і сонячної радіації, прямого впливу опромінення насіння перед сівбою, зміною термінів сівби , заглибленням насіння та обробкою його інгібіторами росту.

Вологість орного шару ґрунту залежить не тільки від кількості опадів а і від агротехнічних заходів, насамперед від попередника. За даними В.П. Дмитренка в Степу України найбільш ймовірні запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту по пару 12- 30 мм, по стерні – 6 – 30 мм, по просапних культурах 2 – 28 мм.(

Для появи сходів необхідно цілком визначений рівень температури, так як від її рівня тривалість періоду сівба – сходи. За даними

О.І. Коровіна насіння озимої пшениці при вологості ґрунту 60 % НВ при температурі 10 – 18 °С на третій день, а при температурі 3 – 6 °С проростає тільки на 15 день. Температура повітря вище 24 °С несприятлива для проростання насіння.

Недостатнє зволоження ґрунту у період сівби озимої пшениці є однією із основних причин запізнення із сівбою, яке спричиняє затримку розвитку рослин, підвищену зрідженість, недостатню кущистість та ін. Особливо різко це позначається на посівах, у яких попередником була стерня.

У середньому тривалість періоду сівба – сходи озимої пшениці по території всієї України в 1,7 рази більша оптимального. Затримання розвитку в цей період відбувається через нестачу вологи, особливо якщо озима пшениця посіяна по стерні або по просапних культурах. В наслідок нестачі вологи зрідження посівів може сягати 13%, недостатнє кущіння (тільки 2 пагони),затримання наступного розвитку в 1,5 рази. Характеристика сприятливості умов в осінній період наводиться в табл.4.

( детальніше Дмитренко В.П. Погода, клімат і урожай польових культур. С.253 – 260).

Таблиця 4 – Характеристика ступеню сприятливості

агрометеорологічних умов у період сівба – сходи

(за В.П. Дмитренком)

Неврахування або не повне врахування зволоження ґрунту у період сівби внаслідок його нестачі має вирішальний вплив на структуру посівів озимої пшениці

Сходи- кушіння – припинення вегетації озимих хлібів – важливіша біологічна особливість. Роль кущіння є головним фактором у формуванні густоти посіву, який в свою чергу є головним фактором у формуванні врожаю. Сприятливі умови осіннього періоду за умови оптимальних термінів сівби забезпечують утворення у рослин 3 – 5 пагонів до моменту припинення вегетації, у весняний період при густоті посіву 380 – 420 росл/м² в сприятливих метеорологічних умовах одна рослина формує 1,6 – 2 колосоносних стебла.

Оптимальна кущистість становить 3 – 5 пагонів, то в окремі роки , коли спостерігається підвищений температурний режим, сівбу можна проводити пізніше.

Дослідженнями [2,3,6] також встановлено, що в осінній період на швидкість розвитку рослин озимої пшениці впливають агрометеорологічні умови – термічний режим, режим зволоження, радіаційний режим. Короткі осінні і ранньовесняні дні сприяють інтенсивності кущіння озимої пшениці. Підвищення температури повітря до 15 – 20 °С пригнічує інтенсивність кущіння. Також пригнічує інтенсивність кущіння збільшення тривалості періоду сходи – утворення вузла кущіння. Оптимальна тривалість цього періоду становить 4 – 6 днів, він спостерігається при температурі повітря 14 – 16 °С і оптимальній вологості ґрунту. При зниженні температури повітря до 8,3 – 6,3 °С період сходи – утворення вузла кущіння збільшується до 10 днів і більше.

За даними В.П. Дмитренка [5] в перед посівний період задовільні умови складаються при температурі повітря 18 – 23 °С і сумі опадів від 25 до 120 мм. період від сходів до кущіння задовільні В умови складаються при температурі повітря 17 – 10 °С та сумі опадів від 40 до

80 мм.( табл.5).

Таблиця 5 - Межові значення кількості опадів за різних

рівнів температури повітря (за В.П. Дмитренком)

Важливим фактором кущіння є запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту. Осіння засуха зменшує енергію кущіння. Дослідженнями

С.О. Веріго, Є.С. Уланової, В.П. Дмитренка та І.В. Свіюка встановлено, що оптимальними запасами продуктивної вологи в осінній період є запаси на рівні від 30 до 50 мм в орному шарі ґрунту. При зменшенні запасів вологи менше 20 мм створюються засушливі умови для осінньої вегетації. При збільшенні запасів вологи більше 50 мм створюються умови перезволоження і спостерігається недолік тепла для оптимального розвитку рослин ( детальніше.Radiation use efficiency andyield of winter wheat under deficit irrigation in North China.H. Han1, Z. Li1, T. Ning1, X. Zhang2, Y. Shan3, M. Bai1..Plant Soil Environ.54.2008(7).C.313-319,http://dx.doi.org/10.14257/ijhit.2013.6.5.04

При недостатньому зволоженні ґрунту восени терміни наступу фаз розвитку озимих культур залежать від температури повітря та запасів вологи у орному шарі ґрунту. Є.С. Улановою були знайдені залежності тривалості періодів "сівба – сходи" від зволоження ґрунту за температури вище 14º С та сходи-кущіння від вологості у шарі ґрунту 0 – 20 см та середньої температури повітря (табл. 6).

Таблиця 6 –Залежність тривалості періоду сівба-сходи від запасів вологи у шарі ґрунту 0 – 20 см за температури вище 14 °С

Зрідження посівів відбувається через вплив дії зовнішніх і внутрішніх факторів. До зовнішніх факторів відносяться несприятливі агрометеорологічні умови, які спричиняють вимерзання, випрівання, вимокання , видування рослин і ін. До внутрішніх факторів відноситься взаємодія культурних рослин між собою та бур’янами, яке відбувається в ході конкурентної боротьби за елементи живлення, вологу і освітлення. Крім того, до внутрішніх факторів також відноситься так звані екологічні фактори - вплив шкідників і збуджувачів захворювань.

Зрідженість посівів також можуть спричиняти антропогенні фактори – механічне пошкодження або знищення рослин при обробці посівів і ін. Згідно досліджень М.І. Гойси та І.І. Ковтуна та Б.О. Митрофанова осіння зрідженість становить 9,5% всіх рослин, які зійшли. Ймовірність зрідженості від 3 до 6 % становить 16%, від 6 до 9% -35 %, від 9 до 12 % - 225, від 12 до 15 % -м14%, більше 15 % - 13 % ( дивись Ковтун І.І., Гойса М.І. Оптимізація умов вирощування озимої пшениці. –с. 132 – 146).

За даними М.С. Савицького значно впливає на кущистість мінеральне живлення. На початку кущіння вирішальне значення має внесення азоту, наприкінці – внесення фосфору і калію. Цей висновок підтвердили досліди, проведені І.І. Ковтуном, М.І Гойсою та Б.О. Митрофановим. Ними встановлено, що кількість стебел на одну рослину збільшується при підвищенні доз мінерального живлення до рівня N₁₂₀ Р₁₂₀ K₁₂₀. Подальше збільшення Р і особливо К зменшує кількість пагонів на 1 рослину.