Високоякісне насіння формують з допомогою відповідних заходів під час після збиральної його обробки:

- очищення насіння від мертвих і живих домішок та доведення за чистотою до вимог державного стандарту;

- сортування насіння - це виділення із загальної маси насіння повноцінних його частин певної величини та пружності.

Протруювання насіння - це обробка його хімічними препаратами для знищення збудників хвороб, бактерій, грибних вірусів та проти шкідників. Здійснюють його різними способами, але найпоширеніший метод - протруєння та інкрустація насіння, тобто протруєння насіння з фіксуванням протруювачів на насінні з допомогою полімерних плівкоутворювачів.

Строки й способи сівби, глибина загортання насіння. У зоні нестійкого зволоження  особливо в роки з екстремальними погодними умовами, врожайність ячменю значною мірою залежить від норм висіву. Вибір норми, незважаючи на уявну її простоту і вивченість, є достатньо складним питанням технології, до якого доводиться повертатися щорічно.

Цю проблему слід вирішувати відповідно до цілої низки умов, що постійно змінюються: час достигання грунту, вологозабезпеченість, сорт, технологія тощо. Тому раз і назавжди визначеної норми висівання не може бути. Вона постійно змінюється. Можна вести мову тільки про орієнтовні норми висіву для різних зон. Встановлюючи норму висівання, слід враховувати біологічну особливість ярого ячменю, формувати різну кількість пагонів кущіння, зниження енергії кущіння за збільшення кількості рослин на одиниці площі.

Продуктивність колосу пагонів кущіння зменшується за надмірного або пізнього їхнього формування. Раніше твердили, що найпродуктивні рослини будуть із нормою висіву в межах 4-5 млн/га. Зазвичай коефіцієнт кущіння в таких посівах становить 2-3. У лісостеповій і поліській зонах оптимальною нормою сівби вважають 4,5 млн/га, у передкарпатській і карпатській зонах вона зростає до 5 млн/га схожих насінин. За підвищених норм висіву (від 5 до 7 млн насінин на один гектар) умови світлового режиму в посівах помітно погіршуються. В зріджених посівах, навпаки, ростові процеси посилюються, але підвищення кущіння й продуктивності рослин не компенсує недостатньої щільності колосоносних стебел перед збиранням. Отже, тільки за оптимальних норм висівання створюються умови для формування структури рослин, які забезпечують найвищу продуктивність посівів.

Сіяти ячмінь треба в ранні строки. Запізнення із сівбою на п`ять-сім днів призводить до зниження врожаю в умовах України на 4-6 ц/га, в посушливі роки - на 10-14 ц з гектара.

Основний спосіб сівби - звичайний рядковий з міжряддям 15 см. За інтенсивного вирощування ячменю під час сівби створюють постійні технологічні колії. Якщо ячмінь сіють після кращих попередників, тоді застосовують меншу норму, ніж після гірших, а в разі запізнення з сівбою або висівання в сухий грунт - більшу. За вузькорядної сівби беруть на 0,5-1 млн схожих зернин більше, ніж у разі висіву звичайним рядковим способом. Як попередник ярого ячменю часто використовують  у сівозміні багаторічні трави: конюшину, люцерну, еспарцет. Норми висіву багаторічних трав, залежно від зони, становлять: конюшини - 14-20 кг/га, люцерни - від 10-12 до 18-20, еспарцету - від 60-80 до 100 кг/га. Глибина загортання насіння ячменю становить на важких глинистих грунтах 3-4, на легких - 5-6, у посушливих степових районах - 7-8 см; конюшини й люцерни - 2-3, еспарцету - 3-4 см.