Відомо, що при ранньому посіві в холодний ґрунт розвиток сходів затримується, тоді як коренева система продовжує розвиватися. При пізньому висіві, коли температура швидко наростає, прискорено формується надземна частина рослин, а коренева система відстає в розвитку. Тому ячмінь краще висівати без затримок через 5-7 днів від стану стиглості ґрунту.

Перша фаза розвитку проходить при температурах нижче оптимальних, тому що сівба проводиться в періоди с температурою повітря 4 – 7 ºС. Для нормального протікання періоду проростання насіння – сходів достатньою є сума ефективних температур 67 ºС. Зниження температури повітря затримує швидкість розвитку і спричиняє збільшення  періоду.. Щоб насіння ячменю могли прорости, вони повинні поглинути 48-57 % води від їх сухої маси. Після набрякання в них відбуваються біохімічні і фізіологічні процеси. Під впливом ферментів (амілази, діастази) складні хімічні сполуки, крохмаль, білки, жири та інші - переходять у розчинний стан. Вони стають доступними для живлення зародка. Отримавши живлення, він переходить із стану спокою до активної життєдіяльності. У цей час їм необхідні волога, кисень і певні температурні умови. Насіння ячменю найчастіше проростає 5-8 зародковими корінцями. Мінімальна температура для проростання 1-2 °С. При нестачі тепла насіння проростає дуже повільно. Оптимальна температура 20-25 °С. По мірі збільшення вологості ґрунту швидкість проростання насіння зростає і досягає максимуму при 70-90% польової вологоємності (ПВ). Значну роль відіграє аерація ґрунту, яка залежить від щільності, гладкості, наявності кірки і так далі. Для розвитку сходів мінімальна температура повинна бути 5-6 °С. Біологічний мінімум для вегетативного росту ячменю становить 4-5 °С. В цей час відбувається утворення зародкових корінців. Від кількості розвинених зародкових коренів залежатиме подальший розвиток рослин. Кількість зародкових коренів, що утворюється під час проростання ячменю, обумовлена якістю насіння, зокрема крупністю, сортовими особливостями та умовами зволоження їхнього проростання. Рослини з насіння, пророслого великою кількістю корінців, швидше переходять до автотрофного харчування. У них згодом утворюється більше вузлових коренів, вони відрізняються кращою кущистістю і більшою продуктивністю.

Швидкість появи сходів залежить від температури і вологості ґрунту, глибини загортання насіння. При температурі 16-18 °С і доброму зволоженню верхнього шару ґрунту сходи з'являються через 7-10 днів.

За даними А.П. Федосєєва [детальніше -  Федосеев А.П. Агрометеорологические условия формирования всходов ячменя // Труды ИЭМ, 1968. – Вып  4. – С. 15 – 25] в степовій зоні найбільша тривалість періоду сівба - сходи ярого ячменю спостерігається при температурах нижче 6 - 8⁰С. Підвищення температури вище 10⁰С призводить до скорочення періоду сівба - сходи до 10 - 12 і менше днів. У лісостеповій зоні і прилеглих до неї областях на сірих лісових ґрунтах при низьких температурах повітря сходи з'являються в сухі весни в середньому за 20 - 22 дня, при надмірному зволоженні ґрунту - за 24 - 28 днів. На фоні високих температур повітря найбільш сприятливі умови для сходів тут створюються у вологі весни (сходи з'являються через 5 - 7 днів), найменш сприятливі - в сухі, коли сходи з'являються через 7 - 10 днів після посіву.

І.В. Свісюком встановлено (табл. 2.1) зниження врожаю ярого ячменю в залежності від відхилення строків сівби від самого раннього.

Таблиця 2.1 – Відносна врожайність ярого ячменю в залежності від відхилення календарних строків сівби від самого раннього (по І.В. Свісюку)

Ячмінь менш вимогливий до тепла, ніж інші хлібні злаки, але вже в період посів - кущіння пред'являє високі вимоги до зовнішніх умов. Оптимальними для розвитку ячменю в цей період є температури 8 - 14⁰С при запасах продуктивної вологи в орному шарі 30 - 50 мм (табл. 2.2) [детальніше - Свисюк И.В., Руссева З.И. Погода и урожай зерновых культур. – Ростов-на-Дону: Ростиздат, 1980. – 328 с].

Сходи легко витримують короткочасні заморозки-3-6 °С.

Таблиця 2.2 – Оптимальні показники умов формування врожайності ярого ячменю