5.2.1. Місце у сівозміні

Цукровий буряк дуже вибаглива культура щодо попередників. Причому великий вплив на врожайність коренеплодів мають не тільки попередники, а й культури, які вирощуються перед попередниками. Раціональне розміщення цукрового буряка в сівозміні - основа підвищення продуктивності культур [1, 2].

У західних і північних районах лісостепової зони (райони достатнього зволоження) цукровий буряк розміщують після озимих, яким передували багаторічні бобові трави одного року вирощування або зайняті пари, а також після зернобобових культур - кормових бобів, гороху. Добрим попередником у лісостеповій зоні для цукрового буряка є озима пшениця, висіяна після гороху, попередником якого була кукурудза. У Поліссі найкращими попередниками для цукрового буряка є озимі зернові культури, висіяні після конюшини, вико-вівсяної суміші, зернобобових, зокрема люпину, а також картоплі [1, 2].

У степовій зоні (райони недостатнього зволоження) цукровий буряк розміщують після озимої пшениці, яку висівали по ранніх зайнятих і чистих парах і вносили гній, та після озимих, які були висіяні після кукурудзи [1, 2].

У центральних районах лісостепової зони (райони нестійкого зволоження) цукровий буряк висівають після озимих культур, висіяних по ранніх зайнятих парах вико-вівсяною і вико-житньою сумішами, кукурудзи на ранній силос, по чистих парах, а також після гороху [1, 2].

Як було зазначено попередньо, цукровий буряк є бажаним попередником у сівозміні для багатьох сільськогосподарських культур. Поля після нього чисті від бур'янів, а внесені органічні й мінеральні добрива позитивно впливають на розвиток наступних культур. Після цукрового буряка на великих площах у північних районах вирощують кукурудзу, ярі зернові, зернобобові, просо, а в південних - озиму пшеницю.

У районах достатнього зволоження і при зрошенні у просапній сівозміні допускається насичення буряком до 25%, а в районах нестійкого і недостатнього зволоження - до 20%.

Повторні посіви буряка на одному і тому ж полі спричинюють "буряковтому" ґрунту, що зумовлюється нагромадженням шкідників, хвороб (нематоди, попелиці, гнилі, церкоспороз, пероноспороз та ін.). Незмінне, монокультурне вирощування призводить до зниження врожайності і цукристості навіть при внесенні гною і повного мінерального удобрення [1].

У сівозміні цукровий буряк можна вирощувати на тому ж полі не раніше, як на 4-й рік. При зараженні ґрунту нематодою - через 5 років, а при сильному зараженні - аж через 6-7 років.