Тема: 2. Ярий ячмінь.

За темою 2 розроблено пакет документів, який складається із конспекту, який вміщує дві лекції, практичні заняття, тести для контролю знань і навчальні тести, таблицю агротехнічних заходів за різних агрометеорологічних умов, список використаної літератури із 25 примірників, слайди для презентації матеріалу та підстрочний текст.


В першій лекції викладено народногосподарське значення ярого ячменю,його ботанічна характеристика та вимоги до умов навколишнього середовища, наводиться характеристика найпоширеніших сортів ярого ячменю, описуються основні шкідники та хвороби ярого ячменю, які найбільш поширені в Україні. Узагальнені відомості про біологічні властивості, особливостях агротехніки ярого ячменю. Викладено принципи, методи і показники оцінки впливу агрометеорологічних факторів на зростання, розвиток і формування врожайності культури протягом вегетації.


В другій лекції на тему «Вплив агрометеорологічних умов на формування врожаю» викладено принципи, методи і показники оцінки впливу агрометеорологічних факторів на ріст, розвиток і формування врожаю ярого ячменю в різні періоди вегетації. Під час вегетаційного періоду рослини потребують різних оптимальних умов розвитку на певному етапі часу, тому в лекції не весь період вегетації в цілому а кожний міжфазний період окремо, надається опис технології вирощування ярого ячменю, в якій звертається увага на систему обробки ґрунтів під ярий ячмінь, на підготовку насіння до сівби, на застосування системи добрив, терміни та норми їх внесення.


Розроблено три практичних заняття: 1) Розрахувати дату настання фази воскової стиглості ярого ячменю; 2) Розрахувати оптимальні дози азотного живлення під ярий ячмінь. 3).Скласти прогноз очікуваного врожаю ярого ячменю.
Розроблена таблиця врахування агрометеорологічних умов при догляді за посівами ярого ячменю, під час внесення добрив для корегування їх кількості та термінів внесення впродовж вегетаційного періоду.

Розроблені навчальні тести в кількості 30 тестів та тести для контролю знань в кількості 20 тестів.

 

Результати вивчення курсу за темою 2:  Ярий ячмінь.

Після вивчення лекційного матеріалу і виконання практичних робіт  студенти повинні знати:
-    основні біологічні властивості ярого ячменю та її вимоги до умов навколишнього середовища;
-    головні закономірності впливу  волого-температурних показників на стан  ярого ячменю та формування його врожаю;
-    критичний період по відношенню до  тепла та вологи у ярого ячменю;
-    основні механізми формування властивостей урожаю ярого ячменю;
-    методи обробки ґрунту, норм висіву насіння, норм і строків внесення органічних та мінеральних добрив;
-    вплив погодних умов явищ на продуктивність рослин під час дії в різні періоди їх розвитку;
-    особливості організації зрошення ярого ячменю;
-    особливості розвитку шкідників та хвороб ярого ячменю та методи боротьби з ними.

Після виконання завдань студенти повинні вміти:
-    розраховувати терміни сівби ярого ячменю;
-    виконувати розрахунки агрометеорологічних показників, які характеризують темпи розвитку ярого ячменю в залежності від погодних умов;
-    розраховувати норми азотних добрив під яровий ячмінь;
-    розраховувати та оцінювати посушливість  клімату та перезволоження і їх вплив на стан ярого ячменю;
-    розраховувати імовірність розвитку ерозійних процесів (водних і вітрових) під час  пилових буревіїв та сильних злив;
-    розраховувати імовірність полягання загущених посівів;
-    розраховувати швидкість появи шкідників і хвороб  та кількість їх популяцій за вегетаційний період;
-    розраховувати якість врожаю  ярого ячменю;
-    користуватись довідковою літературою;
-    виконувати технічний та критичний контроль отриманих результатів, складати оглядові тексти.

Оволодіти компетенціями.

-    здатність глибоко розуміти і аналізувати фізичні принципи, визначальні процеси  розвитку  пшениці  залежності  від локальних масштабів;
-    здатність розуміння і аналізу впливу погоди та клімату на життя, суспільство, об’єкти сільськогосподарського виробництва і навколишнє середовище в цілому;
-    здатність брати участь у стратегічному плануванні і прийнятті рішень з питань довкілля, давати експертні консультації з різних оперативних питань, пов'язаних з використанням або обмеженням впливу погодних умов на ріст та розвиток ярого ячменю;
-    здатність використовувати професійно профільовані знання, уміння й навички в галузі фундаментальних розділів загальної біології для дослідження  явищ і процесів в системі «ґрунт – рослина – атмосфера»;
-    здатність застосовувати знання технологій  вирощування ярого ячменю та прогнозування, заснованих на емпіричних, та статистичних методах і на методах із застосуванням математичних моделей;
-    здатність спілкування в області  вирощування ярого ячменю щодо наукових досягнень, як на загальному рівні, так і на  рівні спеціалістів; здатність робити усні та письмові звіти, обговорювати наукові теми рідною та англійською мовами
-    здатність  формулювати нові гіпотези та наукові задачі при  вирощування ярого ячменю, вибирати належні напрями і відповідні методи для їх розв’язання, беручи до уваги наявні ресурси.
-    здатність ефективно використовувати на практиці різні теорії в області вирощування ярого ячменю  та аналізувати шляхи використання наукових досягнень на практиці;
-    здатність до демонстрації вміння розв’язувати складні задачі і проблеми, часто в умовах неповної, недостатньої інформації та суперечливих вимог, що потребує оновлення та інтеграції знань та передбачає прогнозування та оцінку можливих результатів професійної діяльності;
-    здатність організовувати взаємодію з державними органами, громадськістю та іншими зацікавленими сторонами в діяльності  підприємств, організацій, виробництва ярого ячменю для забезпечення своєчасного обміну інформацією;
-    здатність до розуміння необхідності дотримання правил безпеки життєдіяльності та виконання вимог охорони праці, вміння орієнтуватися у надзвичайних ситуаціях, володіння основними методами захисту робочого персоналу і населення від можливих наслідків аварій, катастроф, стихійних лих.
-    здатність аналізувати гідрометеорологічні явища з погляду фундаментальних фізичних принципів і знань, а також на основі відповідних математичних методів. Знання основних законів, процесів та взаємного впливу складових кліматичної системи на об’єкти сільськогосподарського виробництва.