2.3.3.Скласти прогноз врожаю ярого ячменю
Метод прогнозу запропоновано Н.Н. Жовтою. Прогноз врожаю у цьому регіоні складається двічі: після виходу у трубку та після колосіння. Метод засновано на використанні залежності врожаю ячменю від суми опадів за не вегетаційний період (від переходу температури повітря через 5˚ С восени до цього переходу навесні, Ро) (2.1) або від запасів продуктивної вологи метрового шару ґрунту на весну, опадів за період сівба – вихід у трубку (Р1) та кількості стебел на 1 м2 під час появи над поверхнею ґрунту нижнього вузла соломини (L2), висоти рослин (h) (2.2).
(2.1)
(2.2)
Аналізувались залежності врожайності ячменю від середньої температури повітря за 10 днів після колосіння, а також від нестачі насичення повітря вологою в декаду масового колосіння.
Для того щоб виявити більш чітку залежність врожайності від основних агрометеорологічних факторів територія України поділена на 2 зони:
1 – Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Одеська, Херсонська області та республіка Крим України;
2 – Кіровоградська, Миколаївська, Полтавська, Харківська та Черкаська області України;
Графічний аналіз залежностей врожайності ярого ячменю від основних агрометеорологічних факторів дозволив зробити висновок, що у всіх районах чорноземної зони найбільші і найменші врожаї відповідають майже однаковим значенням агрометеорологічних елементів, але рівень врожаїв при цьому різний і підвищується при просуванні зі сходу на захід.
Значення основних агрометеорологічних показників, які відповідають різним рівням врожаїв наводяться у табл. 2.2.
Кореляційний аналіз дозволив відокремити агрометеорологічні фактори, які найбільш суттєво впливають на формування врожаю. Були отримані багатофакторні прогностичні рівняння для розрахунку очікуваних врожаїв. Прогноз урожаю складається двічі: 1 – у період виходу рослин у трубку за рівняннями (табл. 2.3), другий – у фазу колосіння за рівняннями (табл. 2.4).
Таблиця 2.2 – Межові значення агрометеорологічних показників, які забезпечують найбільші та найменші врожаї ярого ячменю
|
Характеристика |
Найбільш несприятливі умови |
Найбільш сприятливі умови |
|
1. Кількість опадів за передвегетаційний період ( P0), мм |
< 70 |
150 – 175 |
|
2. Кількість опадів за період сівба – колосіння ( Р3 ), мм |
< 30 |
120 – 150 |
|
3. Весняні запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту, мм |
< 80 |
160 – 180 |
|
4. Запаси вологи на дату масового колосіння (W3 ), мм |
< 40 |
110 – 130 |
|
5. Загальні витрати вологи за період сівба-колосіння ( B3 ), мм |
< 70 |
180 – 200 |
|
6. Загальні витрати води за вегетаційний період (B5 ), мм |
< 110 |
220 – 250 |
|
7. Температура повітря в декаду масового колосіння, (tº C) |
> 23 |
17 – 19 |
|
8. Нестача насичення повітря в декаду масового колосіння, (d, гПа) |
> 18 |
8 – 10 |
|
9. Кількість колосоносних стебел на 1м2 на дату колосіння, (L3) |
< 250 |
600 – 700 |
|
10. Висота рослин на дату масового колосіння (h1, см ) |
< 35 |
65 – 80 |
|
11. Висота рослин на дату молочної стиглості, (h2, см ) |
< 45 |
80 – 90 |
Таблиця 2.3 – Рівняння для розрахунку врожаю ячменю у період виходу у трубку
|
Зони |
Рівняння |
| 1 та 2 |
|
Примітка: складові рівнянь табл. 2.2 та 2.3 зазначені у табл. 2.1.
При складанні прогнозів середніх по області врожаїв інформативність початкових даних повинна складати не менше ніж по шести станціях.
Таблиця 2.4 – Рівняння для розрахунку врожаїв ярого ячменю після колосіння
|
Зони |
Рівняння |
|
1 |
|
| 2 |
|
Приклад складання прогнозу ярого ячменю і табл..2.5.
Таблиця 2.5 – Складання прогнозу врожаю ячменю
|
Станція |
Дата наступу фаз розвитку |
Середня температура повітря за період, ºС |
Середні запаси вологи (мм) в шарі 0 – 20 см за період |
Сорт |
Висота, см |
||||
|
сходи |
вихід в трубку |
коло-сіння |
сходи – вихід у трубку |
вихід у трубку – колосіння |
сходи – вихід у трубку |
вихід у трубку – колосіння |
|||
|
Суми |
20.V |
14.VI |
12.VI |
14,0 |
16,0 |
– |
– |
Московський 121 |
71 |
|
Шостак |
16.V |
12.VI |
28.VI |
13,7 |
15,5 |
– |
– |
Казанський |
50 |
|
Глухів |
16.V |
6.VI |
28.VI |
13,0 |
15,8 |
36 |
18 |
" |
70 |
|
Кролевець |
14.V |
8.VI |
28.VI |
13,3 |
15,0 |
31 |
17 |
" |
65 |
|
Білопілля |
2.V |
28.V |
22.VI |
13,0 |
15,3 |
– |
– |
" |
44 |
|
Конотоп |
14.V |
14.VI |
14.VII |
14,3 |
15,4 |
– |
– |
Московський 121 |
45 |
|
Ровни |
4.V |
22.VI |
18.VI |
12,9 |
14,1 |
– |
– |
Казанський |
70 |
|
Лебедин |
12.V |
8.VI |
30.VI |
13,5 |
15,6 |
30 |
12 |
" |
67 |
|
Середнє |
13,5 |
15,3 |
32 |
16 |
60 |
||||